Соціалістична партія тимчасово відмовилася підтримувати вотум недовіри, давши прем’єру Себастьяну Лекорню ще один шанс після призупинення пенсійної реформи Макрона.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на СNN.

Французький уряд під керівництвом прем’єр-міністра Себастьяна Лекорню уникнув негайного повалення після того, як Соціалістична партія (PS) заявила, що не підтримуватиме вотум недовіри, попри тиск з боку ультраправих та ультралівих сил. Це тимчасово стабілізує ситуацію довкола 39-річного прем’єра, якого минулого тижня Макрон спочатку прийняв у відставку, а потім несподівано повернув на посаду.

У своїй промові перед парламентом Лекорню зробив ключову поступку — призупинив пенсійну реформу Еммануеля Макрона, що передбачала підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. Це була головна вимога лівих, і саме цей крок став умовою політичного "перемир’я". За підрахунками уряду, скасування реформи обійдеться бюджету у 400 млн євро у 2026 році та 1,8 млрд євро у 2027-му.

Соціалісти дали чіткий сигнал: вони не підтримують уряд, але готові торгуватися за вплив, усвідомлюючи, що розпуск парламенту та дострокові вибори можуть призвести до посилення ультраправих, які вже випереджають центристів Макрона в опитуваннях.

Ми можемо повалити уряд — ми вже робили це двічі. Але ми керуємось національним інтересом», — заявив лідер соціалістів Борис Валло, натякнувши на обмежену, але критично важливу підтримку.

Макрон, який опинився під рекордним політичним тиском, попередив: будь-яка спроба повалення уряду автоматично запустить дострокові вибори. Для багатьох партій це означає ризик втратити місця у парламенті через радикалізацію електорату — полюси "ультраліві vs ультраправі" витісняють центристів і класичні партії.

Криза бере початок ще з 2024 року, коли Макрон, реагуючи на провал своєї партії на виборах до Європарламенту, розпустив Національні збори. Це рішення призвело до хаотичної політичної рівноваги, коли парламент розділився на три несумісні блоки і жодна реформа не проходить без жорстких компромісів.

Політична нестабільність вже відбилася на економіці: борг Франції зростає, уряди змінюються один за одним, а рейтингове агентство Fitch знизило кредитний рейтинг країни. Бізнес-кола фіксують падіння довіри, а інвестори нервово реагують на будь-які ознаки нових виборів.

• У четвер — ключове голосування щодо довіри уряду.

• Дебати по бюджету можуть стати точкою розлому, якщо Лекорню не збере критичну підтримку.

• Ультраправі готуються до атаки, соціалісти вагаються, Макрон шукає черговий хід у політичній грі.

Франція входить у період політичної турбулентності, де один неправильний крок може запустити дострокові вибори з непередбачуваним результатом.

Нагадаємо, 8 вересня під час позачергового засідання Національні збори Франції проголосували за вотум недовіри уряду Франсуа Байру, який очолював кабінет лише дев’ять місяців. За його відставку висловилися 364 депутати.

Наступного дня президент Еммануель Макрон призначив новим главою уряду Себастьяна Лекорню, який в уряді Байру обіймав посаду міністра оборони.

Лекорню сформував новий уряд, однак через політичні суперечки в команді, він пропрацював лише 27 днів.

6 жовтня Лекорню подав заяву про відставку і Макрон прийняв її.

Однак вже 10 жовтня, після консультацій, президент Франції повторно висунув кандидатуру Лекорню на главу уряду і той погодився.

13 жовтня Єлисейський палац оголосив новий склад уряду Франції під керівництвом Лекорню.