Чи розбудять Європу "зелені чоловічки" та один професор
espreso.tv
Thu, 16 Oct 2025 12:21:00 +0300

Хоча вираз "зелені чоловічки" начебто вже давно став історією і стійко асоціюється з нахабною окупацією та анексією українського Криму у 2014-у році, сьогодні про них знову згадали. В Естонії помітили озброєних людей у військовій формі без розпізнавальних знаків біля кордону, що викликало бурхливу реакцію. Поліція перекривала дороги, а суспільство поставило головне запитання - це вже пролог до російської агресії чи лише "гібридна" перевірка стійкості естонських та європейських механізмів реагування? На фоні нещодавніх дронових атак в європейському повітряному просторі, провокацій з російськими винищувачами та диверсіями в європейських містах сигнал з Москви читається легко: Кремль переходить до системного випробування стійкості східного флангу НАТО і ЄС.
російський БТР в Сімферополі 2014 рік, фото: gettyimagesСюжет із "зеленими чоловічками" на естонському кордоні це класичне зондування державної системи на швидкість та ефективність реакції. Як будуть реагувати прикордонники, військові, поліція, територіальна оборона та місцева влада? Крім того - як швидко й узгоджено відповідає держава і як синхронно діють союзники. Тим часом у європейському медійному просторі обговорюються публікації на тему "що буде, якщо Україна програє". На Заході формується це означає дискусію, що насправді має критичне значення для подальшого розвитку західної цивілізації.Як Росія може діяти у війні проти Європи: сценарії, які обговорюютьОдним із каталізаторів цих дискусій стала книжка професора Карло Масали "If Russia Wins: A Scenario" - коротка, проте влучна робота, яка стала бестселером у Німеччині та Нідерландах. У ній моделюється російська агресія проти Естонії у березні 2028 року: дві російські бригади вриваються у Нарву, а "туристи" під виглядом цивільних захоплюють естонський острів Гіюмаа. На тлі втоми західних столиць і нав’язаного Україні "врегулювання" Кремль перевіряє, чи здатен Альянс виконати статтю 5, коли йдеться нібито "лише" про прикордонне місто. При цьому Масала акцентує: після "перемоги" над Україною Кремль може змінити геополітичну оптику для уникнення покарання – замість Путіна президентом Росії "обирають" псевдоліберального "нового Горбачова", і частина Європи знову буде схильна до "прощення" агресора.
Карло МасалаЦей сюжет перегукується з попередженням американського публіциста Джорджа Ф. Вілла у Washington Post: Росія вже воює з Європою, а дрони над аеропортами й базами - розвідка боєм. Москва випробовує, чи ухилятиметься Захід від рішень і як швидко перейде від заяв до дій. Паралельно з’являються "випадкові" аварії, підриви, інциденти в морі - у сумі це повзуча ескалація, розрахована на повільність демократій.До цього додаються оцінки європейських аналітичних центрів. Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) ще на початку 2025-го чітко окреслила наслідки російської "перемоги": деморалізована та хаотизована Україна, нова хвиля еміграції, токсичні політичні процеси, узаконений ревізіонізм Росії та розхитування європейської системи безпеки. Лондонський Chatham House, моделюючи варіанти завершення війни, попереджає: якщо підтримка США буде знижуватися, "перемога Росії" запускає каскад стратегічних наслідків - від колективного сумніву в американських гарантіях до каталогу "сірих зон", де Кремль розширює присутність без відкритої ескалації.Якщо Україна програє: наслідки перемоги Росії для континентуДискусії можливих сценаріїв розвитку ситуації в Європі "якщо Україна програє" стають все більш реалістичними. Якщо 10 років тому, таке моделювання викликало б протести мейнстримових політичних сил в Німеччині чи Франції (бо це могло б, на їх думку, "образити та спровокувати Росію"), то сьогодні такий варіант розвитку подій є одним з небагатьох реалістичних напрямків розвитку поточної ситуації. Головне, що більшість європейців вже розуміють: сценарій російської "перемоги" над Україною - це не про новий російсько-український кордон, а про нову реальність в Європі. Якими будуть наслідки для європейського континенту "перемоги" РФ? Найочевидніші з них: 1) Можлива руйнація НАТО через кризу довіри серед членів Альянсу. НАТО буде вимушене вступати в пряме зіткнення з РФ у на балтійському театрі воєнних дій. "Незначний масштаб" агресії в естонському прикордонному місті – це саме те випробування, де вагання частини партнерів може призвести до руйнації довіри та головного принципу Альянсу про колективну оборону.2) Економіка під тиском ризиків. Інвесторам буде необхідно закладати у бізнес-моделі високий ризик воєнної небезпеки. Європа мимоволі заходитиме у режим "воєнної економіки": санкції, переозброєння, інвестиції не у соціальні програми, а оборонну промисловість, використання заморожених російських активів. Все це буде міняти ситуацію у європейській економіці. Але, очевидно, що перемога України буде коштувати значно дешевше, ніж її поразка. 3) Неспокійні європейські море й небо. "Тіньовий флот" у Балтиці, безпілотні провокації, загрози підводній інфраструктурі стають новою нормою. Це впливає на страхування, тарифи, маршрути. У випадку подальшого російського просування в Європі, всі ці фактори будуть посилюватися багаторазово.
Нафтовий танкер Eagle S "тіньового флоту" Росії, фото: gettyimages4) Політична ерозія. Підйом крайніх сил у ключових державах буде гальмувати рішення щодо оборони та підтримки України. Кремль буде продовжувати грати на розколах в Європі, роздуваючи міграційні кризи й енергетичні страхи – саме так, як це описується у сценаріях "поразки України".5) Прецедент безкарності. Якщо "успіх" в Україні буде узаконено, винагорода за агресію стимулює нові авантюри Кремля - від Кавказу до Арктики. Після руйнування табу на силову зміну кордонів кожна "сіра зона" перетворюється на майданчик шантажу та збройних провокацій.Що важливо робити Європі вже сьогодні?Назвати речі своїми іменами. Війна Росії проти Європи має називатися війною. Використання виразу "гібридна війна" може заспокоювати психологічно, однак, блокує практичні кроки на протидію та стримування Росії. Поки ми ховаємося за словом "гібрид", Москва діє за законами воєнного часу. Правові режими, оборонне планування, бюджет і промисловість мають відповідати реальному стану справ на європейському театрі.Побудувати багатошарову протидронову систему ППО. Символічні програми на кшталт "Стіни дронів" можуть заспокоїти політиків. Однак, потрібно будувати реальну передову систему, збудовану на українському досвіді: від радіолокаційних станцій, мобільних вогневих засобів до РЕБ і "цифрових периметрів" довкола критичних об’єктів. Спільні стандарти, спільні закупівлі, взаємосумісність озброєнь і розподіл відповідальності - ключ до швидкого результату.Підтримувати Україну як найкращу страховку від великої війни. Росія розраховує на виснаження і затяжний конфлікт низької інтенсивності. Єдина відповідь - довготривалий, передбачуваний пакет допомоги Україні: боєприпаси, ППО, радари, РЕБ, далекобійні засоби ураження, ремонтні й виробничі спроможності в Україні та ЄС. Перемога України дешевша для Європи, ніж подальше стримування Росії на своїх кордонах.Системна боротьба з російськими диверсіями. Порти, енергетика, зв’язок, залізниця – традиційні цілі для російських спецслужб. В Європі часто цього не розуміють. У зв`язку з цим потрібні спільні процедури негайної відповіді: комплексна протидія суден "тіньового флоту", перекриття каналів фінансування проксі-структур, кримінальне переслідування агентурних мереж, захист підводної інфраструктури в координації з приватним сектором.Чесна розмова з суспільством. Росія вміло грає на втомі європейських суспільств від "української війни". Європейські політики мають єдиний шанс нейтралізувати російський вплив – чесно пояснювати, що поки Росія має можливість продовжувати агресію проти України, ймовірність великої війни в Європі зростає (а не навпаки – як про це говорить Орбан та інші російські агенти впливу в ЄС). Тому європейці мають чітко розуміти: сьогодні варто інвестувати в оборону і допомогу Україні, щоб потім не воювати з російськими дикунами на вулицях європейських міст. Розвиток європейської оборонної промисловості.Європі потрібні спільні замовлення на боєприпаси, ППО та засоби боротьби з дронами, нові лінії виробництва, взаємосумісність стандартів, швидкі процедури сертифікації, а також податкові стимули для приватних інвестицій. Спільні програми з Україною - це не лише підтримка фронту, а й прискорення циклу "від дослідження до бойової системи".Головний урок: російська війна проти України це війна проти ЄвропиПодії довкола Естонії, дрони над аеропортами, підозрілі "інциденти" на морі - це елементи однієї мозаїки. Поки що Росія перевіряє швидкість реакції НАТО та стійкість європейських суспільств, наскільки ефективно реагують прикордонники, як довго збирається уряд для ухвалення рішення, що скаже Вашингтон, чи є розбіжності між Парижем і Берліном, наскільки непохитна Варшава, як діють скандинави. Сценарії "після поразки України", які вивчаються в аналітичних центрах та обговорюються в медіа – це свідчення наростання напруженості в західних академічних колах та суспільствах. Головна їх цінність у самому запитанні: чи дійсно для Європи вигідніше "здати" Україну, як про це говорять європейські популісти? Адже позиція "умиротворення агресора" має своїх прихильників в Європі. Однак, по факту, поразка України, навпаки, максимально наблизить велику війну до ЄС. Європа має всі засоби, щоб зірвати наміри Росії: від масштабування оборонного виробництва до спільної антидронової системи; від міцної логістики та захисту інфраструктури – до запобігання диверсіям та чесної комунікації з суспільством. В будь-якому разі, ключовим аспектом стратегії Європи має бути системна та комплексна підтримка України. Для того щоб унеможливити будь-які сценарії "якщо Україна програє".
ЗСУ фото: gettyimagesМатеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.




Останні новини
