Ризик масових аварій

Через масштабні обстріли цієї осені в Україні, за різними оцінками, було зруйновано до 60% потужностей газового видобутку. Брак газу призвів до того, що влада в ряді міст прийняла рішення відсунути термін початку опалювального сезону, зокрема таке рішення ухвалили у Львові та Дніпрі. Не поспішають вмикати опалення в житлових будинках і в Києві. Також триваючі удари по енергетичних об'єктах України призвели до того, що ще до початку холодів деякі міста виявилися тимчасово знеструмленими і позбавлені водопостачання. Подібне трапилось в столиці в результаті масованої атаки 10 жовтня. До цього масованим обстрілам піддалася Шостка Сумської області, через що в місті були відсутні світло і газ, а місцеві жителі змушені були готувати їжу на вулиці. Причому, за словами дослідниці KSE Institute, чиї батьки проживають в Шостці, електроенергія в центральній частині міста була відсутня аж до 14 жовтня.

Відзначимо, що ці та інші комунальні колапси в низці міст відбулися не під час "мінусових" температур. Якщо опалення зникне або істотно знизиться в умовах морозів, це викличе масові аварії в енергетичній сфері, оскільки для обігріву жителі будуть масово використовувати електрообігрівачі. Ввечері 14 жовтня в Києві у зв'язку з підвищеним навантаженням на енергосистему без електроенергії тимчасово залишилися жителі трьох районів.

Про те, наскільки серйозно зношена об'єднана енергосистема України, можуть свідчити дані "Укренерго" за 2020 рік. Фізичний знос і моральне старіння енергоблоків теплоелектростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей (ТЕЦ) п'ять років тому становило понад 80%. Повідомлялося також про відпрацювання розрахункового технічного ресурсу більшістю ЛЕП і ПС напругою 220 кВ і вище, про недостатній рівень статичної і динамічної стійкості окремих вузлів енергосистеми, про наближення до закінчення терміну проектної експлуатації енергоблоків АЕС та ін. І навряд чи за останні роки ситуація покращилася.

Збереження багатоповерхівок

Адміністрації великих міст закликають жителів на час опалювального сезону продумати варіанти виїзду в приватні будинки в селах, де є запаси твердого палива. Однак це не знімає з місцевої влади обов'язок надавати допомогу жителям, оскільки є велика кількість вразливих категорій громадян, у яких немає родичів і знайомих, до яких вони могли б переїхати в разі НП. А тому експерти в сфері ЖКГ радять місцевим органам самоврядування прямо зараз починати готуватися до можливого "часу Х".

Голова спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко вважає, що місцевій владі слід звернути увагу на забезпечення підприємств теплокомуненерго та об'єктів водоканалу достатньою кількістю генераторів та газопоршневими установками – автономними системами генерації, що працюють на природному або іншому газі що горить.

Крім того, слід відпрацювати питання з підготовки житлового фонду до опалювального сезону. Забезпечити в будинках генераторами та інверторами насоси, які подають воду і теплоносій на верхні поверхи висоток, оскільки в дев'ятиповерхівці за рахунок тиску в тепловій системі той же теплоносій або вода піднімаються не вище п'ятого – шостого поверхів. Також, вважає експерт, міським службам необхідно перевірити в багатоквартирних будинках стан електричних мереж, теплових мереж, каналізацію, водопровід.

Голова спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко. Фото: з особистого архіву

"Аж до того, щоб зібрати всіх керівників ЖЕКів, приватних керуючих компаній, ОСББ і разом з ними перевірити всі будинки", – розповів Regionews Олег Попенко.

Наступним етапом, на думку експерта, повинні стати командно-штабні навчання, які дадуть змогу визначити час, що необхідний для зливу води в багатоквартирному будинку. Це потрібно, аби під час морозів і відсутності опалення вода не замерзла і не розірвала труби. За найоптимістичнішими прогнозами, при температурі мінус 15 градусів багатоповерхівка замерзає впродовж 36-48 годин. Втім, є думка, що труби може рвати вже через добу при температурі мінус 10 – все залежить від розташування труб, їхньої якості, утеплення будинку.

"Тому проводиться розрахунок: скільки потрібно часу на одну людину, щоб злити воду з багатоквартирного будинку. Виходячи з цього визначається, яка кількість людей готова до проведення таких робіт, скільки ще людей буде потрібно, як їх навчити, хто буде займатися цими завданнями", – зазначив Олег Попенко.

Він навів приклад однієї з керуючих компаній в Дарницькому районі Києва, яка обслуговує 550 будинків, і в якій працюють максимум до десяти слюсарів. Така кількість комунальників, на думку Олега Попенка, в разі НП впродовж 48 годин може спустити воду лише в невеликій частині будинків. І це за умови, що люди будуть забезпечені транспортом і всім необхідним, і не відбудеться якихось технічних труднощів під час роботи.

Про те, з чим ризикує зіткнуться місто в разі відключення централізованого опалення при низьких температурах, свідчить сумний досвід 120-тисячного Алчевська Луганської області в 2006 році. Тоді через аварійне відключення електроенергії в 20-градусний мороз в місті зникло тепло, при цьому комунальні служби не злили в багатоповерхівках воду, що призвело до замерзання і розриву труб. Для порятунку населення від холоду, а також ремонту системи були задіяні фахівці з усієї України.

Чи вдасться місцевій владі підготувати на випадок НП необхідну кількість працівників? Ситуація виглядає малоймовірною з огляду на загальну статистику в сфері ЖКГ. За словами Олега Попенка, станом на 2019 рік середня цифра по комунальним підприємствам Києва становила 56% заповнення табельного розкладу робітничими спеціальностями. Зараз, вважає він, не більше 35-40%.

"У нас же, крім того, що людей немає, так ми їх ще й не готуємо. Люди не хочуть йти вчитися на слюсарів, сантехніків. Ще на електриків якось йдуть, проте багато хто з тих, хто отримав спеціальність в 2019-2020 роках поїхали в ту ж Польщу на заробітки", – зазначив він.

Ще однією важливою проблемою є мобілізація, яка "прорідила" кадри багатьох комунальних служб. Приклад – місто Канів Черкаської області. З середини літа жителі скаржилися місцевій владі на відсутність вуличного освітлення. Нарешті у вересні влада повідомила, що єдиного працівника, який займався ремонтом вуличного освітлення та електромонтажними роботами, призвали на військову службу. Іншого працівника на той момент знайти не вдалося.

Організація підтримки

Як зазначалося вище, далеко не всі містяни в разі НП зможуть виїхати в села на час зими. До того ж, багато приватних будинків у сільській місцевості не обладнані пічним опаленням. Та й машина дров, яка сьогодні коштує: сосна – від 13 тис. грн, дуб – від 16 тис. грн, може стати дефіцитом у разі ажіотажу. Експерт з ЖКГ Крістіна Ненно радить органам місцевого самоврядування приділити велику увагу "пунктам незламності", обладнати їх водою, їжею, обігрівом.

Експерт із ЖКГ Крістіна Ненно. Фото: з особистого архіву

"Зрозуміло, що в бюджетах громад не вистачає коштів, але можна звернутися до благодійних організацій, і вони забезпечують їжею швидкого харчування", – розповіла вона Regionews .

Олег Попенко зазначає, що ситуація в Шостці, де жителі змушені були готувати їжу просто неба, показала, що місцева влада не передбачила ситуацію з достатньою кількістю польових кухонь, щоб нагодувати 20 тис. людей. І навряд чи в містах з населенням 200-300 тис. та більше ситуація виглядає кращою.

Деякі соціологи звертають увагу влади на підтримку літніх людей. Тимчасові пункти обігріву проблеми не вирішують, оскільки мають обмежені запаси. Та й дістатися туди багато маломобільних пенсіонерів самостійно навряд чи зможуть, тому вважатимуть за краще залишатися в своїй квартирі, яка часто перебуває в поганому стані, оскільки її власник з маленькою пенсією не може встановити собі якісні двері, пластикові вікна, утеплити фасад. У разі холодних батарей і відсутності електроенергії перебувати в таких приміщеннях літній людині зі слабким здоров'ям буде небезпечно для життя. Тому не зайвим було б заздалегідь продумати можливість перевезти найбільш вразливих пенсіонерів тимчасово в краще обладнані будівлі, де є належні умови проживання. Це можуть бути гуртожитки, відомчі санаторії, також можна було б домовитися з бізнесом, у якого є невеликі готелі і хостели.

Ще один важливий аспект – зв'язок. При тривалому блекауті жителі не зможуть скористатися мобільним телефоном і мессенджерами. В цьому випадку Крістіна Ненно радить жителям завчасно обумовити з родичами і друзями точку зустрічі для надання один одному допомоги. Те ж стосується і міських служб, у яких заздалегідь повинна бути продумана координація для розвʼязання оперативних завдань при проблемах зі зв'язком.

Реальні дії

У цьому розділі будуть наведені приклади того, як місцева влада робила все від неї залежне, щоб реально допомогти людям у подоланні комунальної катастрофи. Раніше ми розповідали про Сергія Анікіна – старосту села Рижівка Білопільської громади Сумської області, що за кілометр від кордону з Росією.

Разом з кількома односельцями чоловік під обстрілами будував невеликий міст, так як інших доріг виїхати та в'їхати до населеного пункту не було. До цього староста активно займався питанням відновлення енергопостачання Рижівки після обстрілів. Він домовився з бригадою електриків, і з їхньою допомогою вдалося повернути електроенергію в село, але вже через кілька місяців лінія знову була перебита, і на цей раз електрики навідріз відмовилися їхати через ризик потрапити під обстріл. Тоді староста організував жителів і разом з ними спробував відновити електропостачання, втім зробити це без фахівців і необхідних ресурсів жителям села було не під силу.

Село Прибузьке Галицинівської громади Миколаївської області у 2022 році впродовж восьми місяців після початку повномасштабної війни перебувало у "сірій" зоні за три кілометри від лінії бойового зіткнення. У селі на той момент залишалося всього 25 жителів, при цьому дістатися до села було смертельно небезпечно, так як дороги обстрілювалися. Попри це староста Сергій Алдабаєв на своїй машині продовжував регулярно возити людям продовольство. Після завершення бойових дій навколо населеного пункту староста ініціював мешканців на роботи з відновлення електропостачання, хоча у багатьох жителів було пошкоджене власне житло, яке потребувало ремонту.

Староста села Прибузьке Миколаївської області Сергій Алдабаєв. Фото: "Суспільне"

"Ми з жителями вирішили так: якнайшвидше відновлення електроенергії в селі необхідне не співробітникам районних електромереж, які за роботу отримують зарплату, а нам – місцевим жителям. Якщо кожен чекатиме, що замість нього все зроблять, нічого не вийде. Від крапельки зусиль кожної людини залежить розвиток всіх", – розповів Сергій Алдабаєв нашим журналістам.

Що стосується всебічної підтримки людей, то велику роль тут відіграє добре налагоджена комунікація, яка дає змогу місцевій владі краще пізнати потреби людей і спробувати їх вирішити. Хороший досвід тут продемонструвала Дергачівська громада Харківської області, яка сьогодні потерпає від повсякденних обстрілів. Місто Дергачі з населенням 17 тисяч осіб місцева адміністрація поділила на умовні 26 локацій, кожну з яких курирував волонтер. Це дало можливість оперативно інформувати місцевих жителів про терміни видачі гуманітарної допомоги уникаючи скупчення, а владі володіти більш повною інформацією про потреби людей. В результаті оперативну допомогу отримували не тільки вразливі категорії населення, а й жителі, які туди не підпадали, при цьому потребували додаткової гуманітарної підтримки.

***

Ситуація останнього часу показала, що можливість комунальної катастрофи в нинішньому опалювальному сезоні – це цілком реально. Тому владі всіх рівнів слід вживати ряд термінових превентивних заходів щодо мінімізації можливого збитку і надання необхідної підтримки громадянам. Життя показує, що якщо до своїх обов'язків підійти з усією віддачею, то надати гідну підтримку людям можна і в набагато більш складних умовах, маючи при цьому менше ресурсів. Тільки при такому підході можливо зберегти працездатність системи і будувати плани на розвиток.