Голова НБУ Андрій Пишний вважає, що будь-яке зростання ВВП - уже позитив для України. За його словами, нинішні умови стали "ідеальним полігоном" для тестування економічних і монетарних моделей.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю Пишного для Forbes Ukraine.

Економіка без стагнації

Очільник Національного банку заявив, що наразі немає підстав говорити про стагнацію української економіки.

"Не бачу підстав говорити про стагнацію. Економіка відновлюється", - каже Андрій Пишний та наводить дані, що у першому півріччі 2025 зростання ВВП склало близько 0,8%, а за підсумками року очікується до 2%.

"Будь-яка цифра ВВП зі знаком плюс - добра новина для України", - наголосив він.

Пишний зазначив, що інфляція знижується четвертий місяць поспіль, а рівень довіри до гривні зберігається.

Глава НБУ додав, що стабільність вдалося втримати завдяки контрольованому валютному ринку й керованій гнучкості курсу, запровадженій після скасування фіксації гривні.  Для цього антикризового заходу 2022 року Андрій Пишний часто використовував метафору "турнікет для зупинки кровотечі". 

"Зняти цей "турнікет" було однією з моїх головних задач на посаді - і ми це зробили, перейшовши до керованої гнучкості курсу", - розповів він.

Головні виклики для економіки

Пишний визнає, що ризики для економіки залишаються високими - зокрема, через російські обстріли енергетики та "втому" ресурсів.

Водночас в НБУ очікують, що основні показники 2026 року будуть помірно позитивними, а зростання підтримає відновлення інвестиційного кредитування.

На думку голови Нацбанку, головне завдання зараз - створити умови для притоку приватних інвестицій, що дозволить перейти від режиму "виживання" до сталого розвитку.

"Часто думаю, що наші умови - це своєрідний ідеальний полігон для тестування монетарних, економічних та поведінкових моделей", – вважає Пишний та додає, що український досвід може скласти готовий підручник для антикризового реагування.

Податок для банків - ризик для стабільності

Окрему увагу в інтерв'ю Пишний звернув на ініціативу парламенту щодо повторного підвищення податку на прибуток банків.

На його думку, це небезпечний крок, який підриває довіру до податкової системи та може завадити приватизації держбанків.

"Банківський сектор сьогодні генерує третину всіх податків до бюджету. Якщо підвищити податок знову, ми ризикуємо зірвати приватизацію та ослабити конкурентоздатність банків", - зазначив він.

Пишний підкреслив, що дискусію щодо оподаткування необхідно вести на експертному рівні, а не в політичній площині.

Нова програма МВФ і репараційний кредит

Нацбанк спільно з урядом готує нову програму співпраці з МВФ, ключовими темами якої стануть детінізація економіки, податкова реформа та макрофінансова стабільність.

Також тривають обговорення репараційного кредиту від Євросоюзу, що може залучити для України до 130 млрд євро. За словами Пишного, механізм передбачає використання заморожених російських активів, а його реалізація має політичну підтримку на рівні ЄС.

Про банківський сектор і приватизацію

Пишний наголосив, що попри війну, банківська система залишається стійкою. Кредитування бізнесу зростає на 30% щорічно, а більшість банків продемонстрували прибутковість.

Оцінка стійкості, проведена за участі зовнішніх аудиторів, показала, що лише 9 банків потребують додаткових заходів, що становить менше 20% активів системи.

Він також підтвердив, що Укргазбанк і Sense Bank залишаються прибутковими та можуть бути приватизовані навіть до завершення воєнного стану.

Боротьба з дропами

Пишний підтвердив, що Нацбанк фіксує еволюцію схем із використанням дропів, коли шахраї оформлюють фінансові операції на підставних осіб, зокрема через рахунки ФОП.

"Дропи можуть використовуватися не лише у фінансових махінаціях, а й у торгівлі зброєю, наркотрафіку чи терористичній діяльності. А людина, яка продає свою картку, чи ФОП, може бути визнана співучасником. Важливо це пояснювати, бо інформаційна кампанія - частина боротьби з цим явищем", - застеріг він.

НБУ ініціював створення реєстру посиленого моніторингу дропів і виступив із пропозиціями до Мінцифри щодо перевірки діяльності ФОПів перед їх закриттям.

Зокрема, передбачатиметься проведення перевірки інформації про оборот коштів ФОП та повноту сплати податків ФОП до бюджету контролюючими органами.

Криптовалюти та монета "шаг"

Голова НБУ підтримує ухвалення закону про зміну назви монети з "копійки" на "шаг", наголошуючи, що це символічний відхід від радянського спадку.

За його словами, відмова від копійки не потребує додаткових витрат. І після ухвалення закону примусового вилучення копійок не буде, шаги карбуватимуться у межах стандартного планового випуску для підтримання належного грошового обігу.

"Щороку НБУ карбує близько 20 млн монет номіналом 50 копійок, оскільки на них існує певний попит з боку торговельної мережі. Сподіваюся, наступного року або вже навіть у цьому, ми карбуватимемо шаги", - каже Пишний.

Водночас щодо віртуальних активів він наголосив, що вони не можуть бути платіжним засобом.

"Наша позиція - віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом. Жодних трансферів чи платежів у віртуальних активах. Використання віртуальних активів як депозитів або інструменту кредитування є абсолютно неприйнятним", - заявив Пишний.

НБУ підтримує створення прозорого механізму ліцензування для ринку криптоактивів, який може запрацювати з 1 січня 2027 року.