"Моя Ельвіза серед найкращої сімки кандидатів до магістратури КФУ за спеціальністю "Менеджмент", – говорила Ельвіра ханим, мама 20- річної Ельвізи, яка опинилася на лаві підсудних.

"Февзіє під час обшуку силовикам ФСБ витягла свій шкільний атестат, вона ще зовсім дитина", – розповідала Ельянора ханим.

"А коли мама повернеться? Її, як і тата, забрали? Учора весь вечір відволікали маленьку Аліме, яка шукала маму", – з плачем ділилася Селіме, рідна сестра багатодітної матері п'ятьох дітей Есми Німетулаєвої.

У вівторок увечері Есма написала мені повідомлення, в якому запитувала про стан здоров'я однієї бабусі –, яку госпіталізували в лікарню з інсультом. "Що я можу зробити? Чим допомогти?" – запитувала Есма.

Перечитую ці рядки і розумію, що буквально за кілька годин до її будинку, до шляхетної жінки, яка думала про те, як бути корисною для людей, увірвалися нападники.

У здоровій державі поліція, правоохоронні органи стоять на сторожі закону, поважають його, дотримуються, гарантуючи громадянам, соціуму загалом справедливість. А дивлячись на сюжети ФСБ – вночі, ламаючи двері, позбавляючи права на присутність адвоката, порушуючи гуманітарні положення і права неповнолітніх дітей, зі своїми понятими без бекграунду, підкидаючи книжки, і без процесуального статусу затриманих, гучно заявляти у прес-релізах "жінки-терористки" – назвати ці дії законними розсудлива людина ніяк не зможе.

І, так. Озброєна до зубів артилерія вдиралася в будинки кримських татарок, тавруючи огульними кліше, які без зброї, боєприпасів, планів захоплення влади, користувалися гаджетами, читали книжки з педагогіки, менеджменту та дитячі історії про пророків – такі небезпечні? Хлопці, Ви що серйозно?

Боротьба з тероризмом сама перетворилася на тероризм. Статистично, на одну тисячу кримських татар уже припадає один політичний в'язень. Це ж репресії і геноцид. Більше сотні в'язнів – батьки, сини, брати. А тепер – мами, дочки, сестри?

Ми всередині свого народу самостійно, без зовнішніх псевдоекспертів, розберемося, які нам книжки читати, як культуру відроджувати і дітей виховувати, як цінності захищати і зберігати їх для майбутніх поколінь. Ми єдині, наша емпатія і пасіонарність консолідують нас ще більше.

Жодна пропаганда і брехня не відверне людей один від одного. Спроби вселити страх у народ і дистанціювати його від політичних в'язнів, а також їхніх родин і родичів, у репресивній лабораторії не увінчалися успіхом.

Учора була перша ніч, яку проведуть у слідчих ізоляторах наші дорогі люди. Так, із ними поруч немає тепер дітей, батьків, чоловіків, друзів. Немає саду, хвіртки, гранатового дерева, яблуні, пташиного ранкового гомону, хвилі, що набігає на берег, ні здобутих дорогою трофеїв – черепашок і каміння всіляких форм і відтінків.

Усе це залишилося тут, на волі. Але Віра у Всевишнього, Його турбота, гарне терпіння, наша любов, молитви і підтримка з ними –, адже це поза ґратами і відстанями. Те, що робить тебе вільним де б ти не був.

Муміне Салієва