На початку жовтня різні західні джерела заявили, що Росія начебто змогла укласти кілька експортних контрактів на поставку сучасних бойових літаків.

Алжир начебто замовив 14 бомбардувальників Су-34 і 12 літаків Су-57, Іран – 48 винищувачів Су-35 із лагом поставки у 18-48 місяців після перших авансових платежів, Ефіопія – шість Су-35.

По Алжиру інформація виглядає «плюс-мінус» реалістично (он на фото – Су-34 у камуфляжі алжирських ВПС). По Ефіопії насправді дивно, бо звідки гроші на Су-35 у цієї країни, що розорена війною. Ну і по Ірану не до кінця ясно, навіщо їм літаки, які будуть поставлені у кращому випадку десь у 2026-2028 роках (і то за умови, якщо Тегеран перший аванс сплатив Москві за Су-35 хоча б у 2022 році). Але точно ясно, яку вигоду несуть самій РФ такі контракти.

Хоча російському ВПК знадобиться мінімум п'ять років (а то й більше), щоб виробити весь законтрактований обсяг, але так виходить, що цей весь час російська «оборонка» матиме «зовнішнє» підживлення ресурсами. Яке можна буде направляти на виробництво літаків, необхідних безпосередньо для війни проти України.

Глава «Ростеха» Чемезов у публічних виступах зразка 2024 року постійно нарікав, що російський ВПК стагнує в умовах тиску державного регулювання на замовлення для війни проти України, при відсутності експортних контрактів.

Судячи з усього, у 2025 році росіяни почали поступово цю проблему вирішувати. А от у 2026 році можуть вийти на повноцінні темпи відновлення позицій на світовому ринку озброєння.

Тим більш, навіть у 2024 році була одна цікава історія. Спочатку Казахстан виставив на аукціон кілька десятків списаних бойових літаків, зокрема типів Су-27, МіГ-29 та навіть МіГ-31, типу як металобрухт продати. І що цікаво, тоді російські пропагандисти заявляли, що це все «добро» начебто для України викупили британські посередники.

Слідом пішли «інсайди», що казахські ВПС начебто планують купити у Франції певну кількість Rafale. Однак у підсумку Казахстан замовив у РФ додаткову партію у 10 літаків Су-30СМ2 та почав отримувати «борти» на порядок швидше, чим, наприклад Білорусь за аналогічним контрактом.

***

Порядок цифр для європейської «оборонки» у сегменті бойових літаків – до 10-15 «Єврофайтерів» та до 10-15 «Рафалів» на рік, та й усе. Тому цілком природньо, що та ж Європа настільки активно «заливає» ресурси у свою та нашу індустрію виробництва БпЛА.