Китайський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії та одна з найбільш впливових постатей у світовій науці, Чень Нін Ян, помер у віці 103  рів. Причиною смерті стало захворювання. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на BBC.

Ян був професором престижного Пекінського університету Цінхуа та почесним деканом Інституту перспективних досліджень при цьому закладі.

У 1957 році Чень Нін Ян спільно зі своїм колегою Лі Цзун-Дао був удостоєний Нобелівської премії з фізики. Їхня робота стосувалася дослідження законів парності, що призвело до важливих відкриттів у галузі елементарних частинок – фундаментальних будівельних блоків матерії.

Нобелівський комітет високо оцінив їхнє «глибоке дослідження, яке призвело до важливих відкриттів щодо елементарних частинок». Ян досяг цієї мрії у віці 35 років, хоча ще підлітком сказав батькам: «Одного разу я хочу отримати Нобелівську премію».

Чень Нін Ян народився у 1922 році у східній китайській провінції Аньхой. Він здобув наукові ступені у Національному південно-західному університеті та Університеті Цінхуа.

Після закінчення китайсько-японської війни він поїхав до США, де навчався у Чиказькому університеті під керівництвом винахідника першого у світі ядерного реактора, італійського фізика Енріко Фермі. Протягом своєї плідної кар'єри Ян працював у всіх галузях фізики, виявляючи особливий інтерес до статистичної механіки та принципів симетрії.

За свої досягнення він також був відзначений пам'ятною премією Альберта Ейнштейна (1957 рік та отримав почесний ступінь доктора Принстонського університету 1958 рік).

Ян одружився зі своєю першою дружиною Чі Лі Ту в 1950 році, з якою у нього було троє дітей. Після смерті Ту у 2003 році Ян одружився вдруге зі своєю дружиною Венг Фан, яка молодша за нього більш ніж на 50 років. Вони вперше зустрілися в 1995 році, коли Венг був студентом на семінарі з фізики, а пізніше відновили стосунки у 2004 році.

У той час Ян назвав її своїм «останнім благословенням від Бога».

Нагадаємо, Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізики 2025 року. Нагороду здобули Джон Кларк, Майкл Деворет і Джон Мартініс.