За підрахунками британського видання The Economist, за збереження нинішніх темпів російського наступу країна-агресор могла б окупувати повністю Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області України до червня 2030 року, а щоб захопити всю Україну, їй би знадобилося ще 103 роки.

Джерело : The Economist

Дослівно : "З моменту стабілізації лінії фронту після закінчення першого контрнаступу України в жовтні 2022 року вона практично не змінилася. Жодне велике місто не перейшло з рук в руки.

За темпами останніх 30 днів, захоплення того, що залишилося від чотирьох регіонів, на які вже претендує Путін – Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей – займе час до червня 2030 року. Щоб Росія окупувала всю Україну, знадобиться ще 103 роки".

Деталі : За підрахунками видання, з травня цього року, коли Росія почала масштабний наступ на фронті, вона захопила лише 0,4% української території й не досягла жодних серйозних цілей.

"Незалежно від того, чи вирішить Америка постачати Україні потужні ракети і коли це станеться, у Путіна є більш серйозні причини для занепокоєння. Згідно з аналізом журналу The Economist, Росія платить величезну ціну за мінімальні здобутки на полі бою", – йдеться в матеріалі.

"Наша метаоцінка свідчить, що з початку повномасштабного вторгнення до січня цього року російські втрати склали 640 000 – 877 000 солдатів, з яких 137 000 – 228 000 загинули. До 13 жовтня ці цифри зросли майже на 60% – до 984 000 – 1 438 000 жертв, у тому числі 190 000 – 480 000 загиблих", – пише видання.

"За нашими приблизними підрахунками, кількість солдатів, загиблих у війні, становить 0,5–1,2% від довоєнної чисельності чоловіків віком до 60 років у Росії, порівняно з 0,6–1,3% в Україні, якщо взяти за основу дані про загиблих та загиблих і зниклих безвісти, наведені на сайті UAlosses", – йдеться у тексті.

За оцінкою видання, раптовий прорив оборонних ліній України малоймовірний, оскільки "постійне спостереження за допомогою дронів у поєднанні з високоточним озброєнням великої дальності робить зосередження військ поблизу фронту самогубством". При цьому поступові успіхи залишаються можливими — хоча і за величезну ціну — шляхом відправлення невеликих груп бійців у "зону смерті" для захоплення передових позицій.

Дослівно : "До недавніх ударів по російській енергетичній інфраструктурі опитування – до яких у Росії завжди слід ставитися з обережністю – свідчили про оптимістичні настрої населення щодо економіки. Мало що вказує на неминучий крах. Якщо Захід продовжить підтримувати Україну, війна може тривати з величезними втратами, а Росія буде повільно завойовувати територію.

Але здатність Росії продовжувати війну в сьогоднішньому темпі також може добігати кінця. І якщо Путін буде наполягати на продовженні війни, він ризикує ще більше. Після трьох років невдалих наступальних операцій раптовий крах може стати більш імовірним для російської військової економіки, ніж для оборонних ліній України".