Коротко

• Українські бойові підрозділи створюють нові команди для збиття російських БпЛА, використовуючи дешеві дрони-перехоплювачі.
• Оператори дронів, як-от «Бугай» та «Самольот», адаптуються до нових технологій, забезпечуючи ефективність у боротьбі з російськими дронами.
• У серпні 3-я штурмова бригада перехопила 267 ударних і 20 розвідувальних БпЛА Росії.

Абсолютна більшість українських бойових бригад створює нові підрозділи для знищення російських БпЛА – як ударних, так і розвідувальних. Головний інструмент – також БпЛА, але максимально дешеві і масові. Їхня робота вже призвела до того, що у прифронтовому небі російських розвідувальних бортів стало суттєво менше. А от ударних – усе більшає.

Більшість новоспечених пілотів – бійці зенітно-ракетних дивізіонів. Раніше вони використовували кулемети, зенітні гармати чи ПЗРК, але через нестачу, застарілість чи неефективність цієї зброї у боротьбі з БпЛА, потроху тепер освоюють дрони-перехоплювачі.

Телевізійний проєкт «Донбас Реалії» («Радіо Свобода») побував на позиціях пілотів 152-ї ОЄБр і 3-ї ОШБр у Донецькій та Харківській областях. Розповідаємо про те, що побачили.

Близько десятка моніторів – великих панелей, планшетів і ноутбуків, злегка освітлюють витягнутий у довжину і оббитий дерев’яними дошками бліндаж. Він закопаний у землю за кілька кілометрів від лінії фронту у Харківській області.

Одразу кілька бійців вдивляються в один з моніторів – на ньому кілька точок пересуваються на інтерактивній карті. У фокусі – зона відповідальності 3-ої ОШБр.

Погляд «Бугая» – він один із тих, хто не відриває очей від «плазми», бігає по різних екранах. То на зображення із дрона, яким він паралельно керує, то на монітор, де одна із точок – це переміщення російського БпЛА у небі.

«Я люблю свою роботу»

Це зараз «Бугай» про свою спеціальність оператора дрона-перехоплювача БпЛА говорить задоволено і коротко. А до цього були довгі місяці навчання і невдалих спроб, коли, каже він, хотілося все кинути. І таке бажання виникало чи не щодня:

«Продовжував працювати. Була ціль, все-таки, вийти на цю ціль і збити, знищити. А до цього хотілося плюнути і перевестися. Навіть в піхоту. У минулій частині не було таких радарів як тут зараз, з якими ми працюємо. І не було наведення такого, як тут. Тобто почались мої збивання вже в цій бригаді», – розповідає боєць зенітно-ракетного дивізіону 3-ої ОШБр ЗСУ.

Цієї ночі «Бугай» першим же заходом вражає російську «Герберу». Цей БпЛА може нести на собі відеокамеру, невелику бойову частину, але, найчастіше, використовується як засіб для відволікання ППО, поки атакують ударні БпЛА типу Shahed.

На збиття бійці реагують не надто емоційно – чекають підтвердження. Щойно чують про падіння, коротко переговорюються:

• В Оскіл впаде, так?
• Так, в річку.
• Можна потім піти, його виловити.
• Ха-ха, так.

Російські дрони бійці 3-ї ОШБр збивають, серед іншого, і дешевими перехоплювачами типу «крило» – у них велика швидкість і дальність вище, ніж у мультикоптерів типу FPV.

Коробок з такими крилами на позиції – із запасом. Підривати їх можна як ударом об ціль, так і з пульта оператора.

Коли борт-розхідник витрачено, технік із позивним «Самольот» готує наступний борт – кілька маніпуляцій із ключами та викрутками, перевірка роботи двигуна і все – готовий до вильоту.

Каже, перевіряють кожен борт, бо бувало всяке: «Перед цим зібрали борт – перевірили, запустили, а в нього гвинт стоїть, а мотор крутиться. Тому гвинт краще перевірити одразу, поки згадав. Тут все добре… Конструктор. Тобі приходить керівництво з експлуатації – ти його збираєш, перевіряєш і потім відправляєш його в бій. А там – як пощастить».

«Самольот» зібрав таких перехоплювачів вже більше сотні і жартує:

«Самолет» робить самольоти! (сміється). Скажемо так: «я и моя молодая команда», процитуємо, ми працюємо недовго. Десь протягом місяця. Ми от зібралися і у нас, якось, все пішло. Одразу і робота почалася, і збиття почалися. Якось відразу спрацювалися. Бувало таке, що ти щось робиш, щось бігаєш, метушишся, а воно не йде і не йде. Тут якось всі зібралися, всі стали на свої місця і робота пішла. Десь місяць – команда спрацювалася».

І над збиттям кожного російського борта працює одразу кілька людей, каже «Бугай».

Все починається із відстежування точок на радіолокаційній станції – якщо виявили щось схоже на БпЛА – потрібно вилітати: «Технік, який забезпечує мене бортами, які будуть долітати до цілі. Коригувальник антени. І буває таке, що я гублюсь на місцевості. Біля мене завжди є люди, які розуміють, в якому я напрямку лечу. А [під час вильотів] вдень – всі дивляться в монітори, шукають її (ціль, – ред.) візуально, коли ми сходимося по радару. Це команда. І чим швидше виліт – тим краще. А це забезпечую вже не я. Я просто сиджу за пультом і чекаю, поки мене запустять».

«Основні цілі зараз – це «Молнії»

За понад сотню кілометрів південніше, вже в Донецькій області, небо затягнули хмари і поривчастий вітер змушує батарею дрона-перехоплювача розряджатися швидше.

Легка димка погіршує і так не надто якісне аналогове зображення – як на старих телевізорах кілька десятків років тому.

«Атом» із побратимами вдивляється в екран і бачить білу пляму під собою – чотири крила і видовжений корпус видають у БпЛА російський «Ланцет».

Кілька швидких і впевнених маневрів і борт знищено. Це перша ранкова уражена ціль бійця.

«Ми ж тренуємося. Коли не літаємо – тренуємося на симуляторах. Погода, грубо кажучи, нельотна. Важка для роботи. РЛС-ка дуже сильно допомогла, підхватила. Навела нас», – каже оператор FPV-перехоплювача зенітно-ракетного дивізіону 152-ї окремої єгерської бригади.

Такий російський БпЛА за кілька десятків тисяч доларів полює за цінною технікою у тилу – наприклад гармати, різноманітний транспорт, танки.

Його перехопили звичайним FPV-дроном – дещо модифікованим для знищення повітряних цілей. Бойова частина цього дрона-перехоплювача – всього лише трохи тротилу.

«Спочатку використовували осколкові, але тоді побачили, спілкуючись із суміжними екіпажами, що можна ставити просто вибухівку і цього достатньо, щоб уразити ціль – вибуховою хвилею розносить літачок. Він же ж такий легенький, пластмасовий. І йому навіть тих осколків і непотрібно», – розповідає про досвід підбору бойової частини на дрон оператор FPV 152-ї ОЄБр «Бром».

Такими максимально простими виробами полюють, зокрема, за ударними російськими «Молніями» – це планери з фанери та пінопласту з дальністю польоту понад 30 кілометрів. Як бойову частину там часто встановлюють протитанкову міну ТМ-62. Це понад 7 кг вибухівки.

Одну з таких «Молній» бійці бачать у районі поруч. «Бром» вилітає і намагається наздогнати: «Низько йде, зараза».

Але, попри напружену кількахвилинну гонитву перехоплювачу не вистачає дальності сигналу – опуститися на ціль не виходить. Доводиться розвертатися.

Часто таких «Молній» тут фіксують десятки на день. Частину – збивають, каже «Атом»: «Основна із цілей зараз, пріоритетна – це «Молнії». Бували такі дні, що і до 10-ти, до 15-ти доходило, що вони залітали. Якщо порівнювати FPV-шку і «Молнію» співвідношення [ціни], то FPV-шка – 30% вартості від вартості «Молнії». Якщо в грошах, в долари перевести, то «Молнія-2 – $2000, а FPV, яку ми використовуємо – ну, хай доларів 300-400».

Крім навичок операторів важливе і обладнання.

Бійці кажуть, із дронами з цифровим зв'язком – їх легко відрізнити за якістю зображення, працювати набагато легше і безпечніше – відеосигнал не може перехопити противник. Їх ціна вища, але і ефективність – більша.

«Ми збили 2 «Ланцета» за 3 місяці. А тоді нам дали цифрові дрони-перехоплювачі і за тиждень збили: 15 «Молній», 1 «Ланцет» і 2 «V2U». Тобто результативність більша, звісно», – каже оператор FPV-перехоплювача зенітно-ракетного дивізіону 152 ОЄБр «Бром».

І абсолютно у всіх підрозділів далеко не завжди, під час польоту, вдається збивати БпЛА противника – не наздогнали ціль, не вистачило заряду батареї або нічого не виявили в повітрі в зазначеній РЛС точці.

Тоді перехоплювач, як правило, намагаються повернути назад.

Після збитої «Гербери» «Бугай» знову злітає назустріч виявленій РЛС точці у небі, але нічого там не знаходить.

– Повертаємося, так?

– Взагалі нічого не видно?

– Ну, озера видно.

У таких випадках борти намагаються повертати до точки старту. У той «Че» час системна робота дає результати.

До прикладу, у смузі оборони 3-ї окремої штурмової бригади створили щільне ППО, яке багато в чому покладається саме на дрони-перехоплювачі.

У підсумку, російські розвідники змінили тактику і діють, принаймні у смузі бригади, набагато обережніше.

«Результат проявляється в тому, що вони бояться залітати далеко. Наприклад, у нас є розмежування лінія, ЛБЗ наша, і вони залітають, наприклад, на пару кілометрів і вилітають назад. Вони вже вперед летіти бояться. Зараз оце тільки «Гербери», Шахеди. І то «Гербери» не всі пролітають. Тому що і спереду нас є хлопці і позаду нас, які їх знищують. Виділити для них це червоною зоною, що сюди літати не треба», – каже оператор дрона-перехоплювача з позивним «Бугай».

Роман Пагулич, «Радіо Свобода»