У огляді Еспресо пригадає злети, падіння і смерть лівійського диктатора.Народився Каддафі 13 вересня 1942 року неподалік міста Сирт у бедуїнській родині. Його батько був кочівником, пас верблюдів та кіз. Мати вела домашнє господарствоЩе школярем він зацікавився політикою. Брав участь у підпільній політичній організації, проводив антиколоніальні демонстрації проти Італії. Коли був військовим курсантом, у 1961 році створив підпільну організацію, що ставила за мету скинути монархію. У жовтні того ж року в Себсі відбулася молодіжна демонстрація на підтримку Алжирської революції, яка швидко переросла у масштабний антимонархічний протест. Її організатором і очільником був 19-річний Муаммар Каддафі. За це його заарештували, а згодом вислали з міста.1964 року Муаммар Каддафі закінчив юридичний факультет Лівійського університету й вступив до Військової академії, як він згодом казав, "щоб принести в Лівію політичні зміни". Їздив до Великої Британії підвищувати кваліфікацію. Муаммар Каддафі, фото: gettyimages Прихід до влади. "Вереснева революція"1 вересня 1969 року у Лівії було повалено короля Ідриса І. Державний переворот лівого спрямування здійснила підпільна армійська організація "Вільні офіцери юніоністи-соціалісти" під керівництвом полковника Муаммара Каддафі. Революціонери швидко встановили контроль над основними державними та військовими об'єктами. Всі під'їзди до американських баз заздалегідь заблокували.Того ж ранку Каддафі виступив по радіо і оголосив про повалення монархічного режиму. Нова держава отримала назву Лівійська Арабська Республіка і оголосила головною метою зменшити залежність від іноземного впливу. Спочатку нову республіку визнав Єгипет, потім інші арабські країни. СРСР та країни Варшавського договору зробили це через три дні після перевороту, а США та інші західні країни, яких запевнили, що зовнішня політика Лівії не зміниться, визнали новий уряд 6 вересня.Так почалася ера фактичного правління Каддафі, яка тривала понад 40 років. Політика режиму КаддафіВже в 1970 році були ліквідовані британські та американські бази. В країні були проведені економічні реформи, які обмежили приватний сектор. Держава почала контролювати продаж і розподіл нафти та нафтопродуктів, банки, страхові компанії, зовнішню торгівлю, промислові та будівельні підприємства, сільськогосподарські ферми, транспорт. Режим Каддафі в 1970-ті — 1990-ті роки мав багато спільного з іншими такими ж постколоніальними режимами в Африці й на Близькому Сході. Багата природними ресурсами Лівія, з якої в перші роки Каддафієвого керування виганяли атрибути західного життя, оголошено країною особливого напрямку розвитку. Каддафі декларував побудову соціалістичного суспільства, заснованого на ісламі, моралі й патріотизмі. Він сформував власну ідеологію і виклав її в "Зеленій книзі", вперше виданій у 1975 році. Там, на означення лівійського ладу було введене поняття "Джамахірія", яке українською приблизно переводитимуть як "народовладдя".За перші 7 років керівництва полковника в Лівії нібито не відбувалось страт, але у 1980-х роках Каддафі почав переслідувати опозиціонерів у Лівії та за її межами (відбулося декілька вбивств)Муаммар Каддафі неодноразово виганяв десятки тисяч своїх співплеменців, переважно єгиптян і "палестинських" арабів, а також декілька десятків тисяч етнічних африканців. Вигнання супроводилося публічним лінчуванням лівійськими арабами темношкірого населення і масовими погромами. 7 жовтня 1970 з Лівії вигнано італійських поселенців. Цей день оголошено "днем помсти".Ця практику він застосовував фактично упродовж всього свого правління. Зокрема у 2001 році лівійський лідер закликав мешканців Африки вигнати білих із Чорного континенту. На його думку, за тривале використання природних ресурсів біла раса повинна виплатити корінному населенню Африки грошову компенсацію.Щодо цікавих фактів про Каддафі, то його особиста охорона формувалася виключно із жінок, які пройшли спеціальну бойову підготовку. Їх називали "амазонками" або "зеленими черницями". У 1998 році, коли на Каддафі було влаштовано замах, одна з його охоронниць врятувала йому життя ціною власного. Всі "амазонки" відбиралися особисто Каддафі, проходили серйозний курс навчання і давали обітницю цноти. Вони носили військовий камуфляж західного зразка, мали яскравий макіяж, довгі нігті, західні зачіски і носили туфлі на високих підборах. Сам Каддафі любив яскраві костюми, золоті аксесуари і завжди брав із собою бедуїнський намет.Завершення правлінняУ 2000-х роках у лівійській еліті почалися внутрішні суперечності, а Каддафі поступово втрачав союзників. Не бажаючи відкрито конфліктувати із Заходом, він вирішив частково послабити контроль над економікою та політикою. До країни допустили іноземні компанії, було підписано угоду про будівництво газопроводу до Італії, відносини з якою раніше були дуже напруженими. Такі зміни, підкріплені вдалою пропагандою, допомогли Каддафі ще деякий час утримувати владу.Однак 17 лютого 2011 року розпочалися головні політичні протести проти уряду Каддафі. Протягом наступних тижнів, попри жорсткий опір уряду, ці протести щоразу більше розросталися. В кінці лютого країна потонула в хаосі, а кількість загиблих під час повстань наближалася до тисячі осіб.На березень 2011 року масові повстання перейшли у стан громадянської війни, водночас з іншими подіями так званої "Арабської весни". 17 березня 2011 року ООН вирішила вдатися до серії заходів із захисту цивільного населення Лівії, в тому числі й заборонити польоти авіації Каддафі над Лівією. 27 червня 2011 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Муаммара Каддафі разом із його сином, а також голови розвідки, звинувативши їх у злочинах проти людяності впродовж громадянської війни в Лівії. Довгий час він переховувався. палаючий плакат лівійського диктатора Муаммара Каддафі під час протестів 2011 року, фото: gettyimages Вбивство КаддафіВранці 20 жовтня 2011 року загони Національної перехідної ради здійснили черговий штурм Сирта, внаслідок якого їм вдалося взяти місто.За деякими даними, Муаммара Каддафі намагалася вивезти з Лівії до Нігеру група південноафриканських найманців із 19 осіб за спеціально укладеним контрактом. Авіація НАТО відкрила вогонь і зупинила конвой із позашляховиків, іноземцям дали можливість втекти. При спробі вирватися з обложеного міста повстанці взяли Муаммара Каддафі в полон.Його відразу оточив натовп, який почав знущатися з нього. Люди з криками "Аллах акбар!" почали стріляти в повітря і тикати автоматами в полковника. Відеозаписи свідчать, що повстанці завдавали ще живому Каддафі численних штикових поранень по сідницях і сипали в рани пісок, одночасно підтримуючи колишнього лідера за прострілені в плечах руки. Наруги тривали з 9 ранку до 12 дня за місцевим часом, після чого полоненого на знак приниження протягли за ноги вулицями Сирта. У момент, коли Каддафі завантажили в автомобіль для транспортування до шпиталю, він уже не подавав ознак життя.Його син Мутаззим, згодом також убитий за нез'ясованих обставин. Відеозаписи останніх хвилин життя Каддафі, що з'явилися пізніше, спростували початкову офіційну версію Національної перехідної ради Лівії про випадкову загибель полковника в ході перестрілки. Стало ясно, що його було вбито в результаті самосуду повстанцями.Тіла Муаммара Каддафі, його сина та Абу Бакра Юніса Джабера були виставлені на загальний огляд у промисловому холодильнику для овочів у торговому центрі в Місураті.  25 жовтня всі троє були таємно поховані в Лівійській пустелі.На цьому закінчилося 42-річне правління полковника Каддафі та революція, яку він проголосив після повалення монархії у 1969 році.Після загибелі Муаммара Каддафі в Сирті було осквернено і знищено могили матері Каддафі, його дядька та ще двох родичів.  Кадр з відео, що показує арешт лівійського диктатора Муамера Каддафі в Сірті 20 жовтня 2011 р., фото: gettyimages Каддафі і УкраїнаМуаммар Каддафі неодноразово зустрічався з керівниками України.11 жовтня 2003 року відбулася зустріч президента України Леоніда Кучми з лідером Лівії у Триполі. Каддафі нагородив Кучму Орденом Великої Вересневої революції I ст. від лідера України він у відповідь отримав Орден Князя Ярослава Мудрого I ступеня. Через 5 років відбулась зустріч з Віктором Ющенком, від якого Каддафі отримав Орден Богдана Хмельницького I ступеня. У 2008 році він приїджав до Києва з офіційним робочим візитом. Після завершення візиту Каддафі на пресконференції сказав, що вважає українську націю креативною.Тодішня прем'єр-міністерка україни – Юлія Тимошенко подарувала диктору шаблю. 1 вересня 2009 року Тимошенко відвідала святкування на честь 40-річчя Вересневої революції. Вона була єдиним європейським керівником, який прибув на свято. У серпні 2018 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Каддафі фінансував передвиборчу кампанію Тимошенко 2010 року. На неї Каддафі витратив 4 мільйони євро. Цю інформацію вперше оприлюднила арабська газета Asharq Al-Awsat. У пресслужбі Тимошенко таку інформацію спростовували. Ще одна зустріч із лідером Джамахірії так і не відбулася. Під час візиту Азарова до Лівії 3 грудня 2010 року Муаммар Каддафі із Миколою Яновичем зустрічатися відмовився.