Рішення президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній стало першим серйозним ударом Вашингтона по енергетичному сектору Росії – ключовій складовій її економіки. Як повідомляє The Times, цей крок може завдати серйозної шкоди Кремлю, але навряд чи змусить Володимира Путіна сісти за стіл переговорів без подальших заходів, передає «Главком».

Експерти вважають, що вирішальним чинником для припинення війни стане запровадження вторинних санкцій проти країн, які продовжують купувати російську нафту – насамперед Китаю та Індії.

«Це перша конкретна, руйнівна дія, яку Трамп здійснив проти Росії – і вона болюча. Вона матиме значення, але не змусить Путіна закінчити війну», – прокоментував фінансист і правозахисник Білл Браудер.

Він зазначив, що для реального тиску на Кремль західні держави мають діяти спільно. «Велика Британія та Європа могли б заявити: або ви торгуєте з Росією, або ведете бізнес із нами», – наголосив Браудер.

Європейські лідери загалом схвально сприйняли рішення Трампа, хоча й із певною обережністю. Протягом останніх місяців, за оцінками аналітиків, Путін намагався використати американського президента у власних інтересах, водночас не демонструючи реальних намірів завершити війну.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі назвав запроваджені санкції «дуже важливим новим кроком» у тиску на Кремль. Його німецький колега Борис Пісторіус зауважив, що залишається «скептичним» щодо американських обіцянок, але загалом налаштований «обережно оптимістично».

Санкції США торкнулися «Роснєфті» та «Лукойлу», а також десятків їхніх дочірніх компаній. Обмеження одразу позначилися на світових енергетичних ринках: після оголошення про них китайські державні нафтові корпорації призупинили закупівлю російської нафти морським шляхом, а індійські нафтопереробні заводи, які були найбільшими покупцями сировини з Росії, заявили про намір скоротити імпорт.

Зниження попиту з боку двох головних клієнтів різко скоротить доходи Москви від експорту нафти й змусить імпортерів шукати нові джерела постачання, що може призвести до зростання світових цін на енергоносії.

Колишній радник українського МЗС та британський дипломат Кормак Сміт наголосив, що у Трампа залишаються й інші інструменти тиску, зокрема можливість передати Україні далекобійні ракети Tomahawk, про які неодноразово просив президент Володимир Зеленський.

«Коли це питання, здавалося, з’явилося на порядку денному, Путін раптом захотів говорити», – зауважив Сміт.

Нагадаємо, міністерство фінансів США оголосило про запровадження нових санкцій проти Російської Федерації через «відсутність у Москви серйозних намірів щодо мирного врегулювання війни в Україні».

Нові обмеження посилюють тиск на російський енергетичний сектор і мають на меті скоротити прибутки Кремля, які використовуються для фінансування військових дій та підтримки ослабленої економіки.

Під санкції потрапили дві найбільші російські нафтові компанії – ПАТ «Нафтова компанія «Роснефть»» (Rosneft Oil Company) і ПАТ «Лукойл» (Lukoil OAO). Крім того, Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) включило до санкційного списку низку дочірніх підприємств обох компаній, розташованих на території Росії.

До слова, президент США Дональд Трамп остаточно втратив терпець щодо російського лідера Володимира Путіна. Попри це американський лідер вирішив не накладати найжорсткіший варіант санкцій, оскільки хоче переговорів з Росією.