Міжнародне детективне бюро Absolution оприлюднило дані, згідно з якими заступник прокурора Полтавської області Ілля Титарчук міг бути причетним до незаконного збагачення та недостовірного декларування майна.

Ілля Титарчук, син високопоставленого співробітника Генеральної прокуратури Григорія Титарчука, народився 1982 року у Дніпрі. Закінчивши юридичну академію, він легко влаштувався до органів прокуратури — спочатку до київського управління, потім до прокуратури Київської та Житомирської областей, а пізніше і до самої Генпрокуратури, яка після реформи у 2019 році стала Офісом Генерального прокурора.

Кар'єра Титарчука розвивалася стрімко. У 2009 році він став заступником начальника міжрайонного управління у Борисполі, а вже через рік отримав підвищення та був переведений до Житомира, де у квітні 2010 року очолив міську прокуратуру. Цю посаду він обіймав до лютого 2014 року - часу, коли в країні розгорнулися події Революції Гідності.

Після зміни влади Титарчук пішов із Житомира, уникнувши публічного тиску, і невдовзі повернувся до системи — вже до Генеральної прокуратури України. Там він обіймав посади, пов'язані з внутрішніми розслідуваннями, антикорупційною діяльністю та захистом працівників прокуратури. Згодом став заступником начальника профільного відділу. З квітня 2021 року Ілля Титарчук офіційно обіймає посаду заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.

До 2011 року прокурор, за власними деклараціями, не мав суттєвих доходів та орендував житло. Однак невдовзі після отримання ордену «За заслуги» ІІІ ступеня від президента Віктора Януковича його матеріальне становище різко покращало — з'явилися квартира та автомобіль.

Період його роботи у Житомирі залишив неоднозначний слід. Після Євромайдану Титарчук заявив, що подав у відставку заради зниження зниження соціальної напруженості, але місцеві активісти стверджували, що він просто рятувався від народного гніву. У ЗМІ його називали одним із «младопрокурорів» — вихованців оточення екс-генпрокурора Віктора Пшонки.

Житомирські громадські діячі звинувачували Титарчука у покриванні корупційних схем тодішнього мера Володимира Дебоя, а також у «кришуванні» міських перевізників. Його ім'я згадувалося у зв'язку з незаконним вилученням оргтехніки у власника місцевого комп'ютерного клубу та участю у рейдерському захопленні консервного цеху совгоспу «Рубежевський».

Під час протестів 2013-2014 років Титарчук, за даними журналістів, намагався через суд скасувати рішення місцевих рад, які закликали Віктора Януковича припинити силове протистояння з мітингувальниками. Після зміни влади прокурор формально підпадав під дію закону «Про очищення влади», проте, на відміну від батька, зумів уникнути люстрації і без наслідків продовжив кар'єру в органах прокуратури.

Сьогодні Ілля Титарчук залишається представником старої прокурорської школи — з репутацією людини, яка зуміла пережити політичні чистки, зберегти вплив та посаду, незважаючи на численні скандали навколо свого імені.

"Знай" повідомляв якесь елітне майно задекларував керівник криворізької прокуратури Олег Рижков .

Також писали про сумнівні тендери на закупівлю систем оповіщення. 

Ще ми розповідали, як керівники закарпатської поліції оформляють майно на родичів і приховують реальні доходи.