У липні 1990 року, ще до остаточного розпаду Радянського Союзу, над Києвом офіційно замайорів державний прапор України. Про те, як ухвалювалося це рішення та що відбувалося у день підняття стяга, в інтерв’ю проєкту «Києве мій» розповів тодішній виконувач обов’язків голови Київради Олександр Мосіюк, інформує «Главком».

За словами Мосіюка, підняття синьо-жовтого стяга було першим політичним рішенням оновленої Київради після демократичних виборів. Верховна Рада тоді ухвалила Декларацію про державний суверенітет, але Радянський Союз після підняття прапора існував ще тринадцять місяців.

Колишній виконувач обов’язків голови Київради ззначив, що рішення про підняття прапора визрівало поступово. Прикладом для Києва став Стрий – перше місто, де офіційно підняли синьо-жовтий стяг. Потім, за словами Мосіюка, прапори почали з’являтися й в інших містечках і селах на заході України.

«Ми створили спецкомісію, яка готувала рішення про прапор, і залучили історика Володимира Сергійчука. Виносити питання на сесію не було сенсу. Взагалі багато важливих рішень у ті часи приймала саме президія Київради. Виконком залишався комуністичним і ми в багатьох питаннях його просто ігнорували», – пригадує перший демократичний керівник Київради.

За словами Мосіюка, шодо підняття прапора було підготовлено рішення, яке збиралися винести на голосування. Комуністи опиралися – скликали спеціальні засідання міськкому партії, пропонували як альтернативу малиновий, «козацький» прапор, намагалися всіляко загальмувати процес. Попри це, дату підняття прапора погодили.

Особливо важливою була позиція правоохоронців. Мосіюк розповів, що була попередня домовленість з тодішнім виконувачем обов’язків начальника міліції Києва Володимиром Шапошником, який не хотів провокацій та прагнув спокою у місті. Він порадив не починати підняття прапора раніше 19:00, аби уникнути транспортного колапсу та скупчення людей. У дворі Київради чергував спецпідрозділ міліції у повному спорядженні – з шоломами та щитами – готовий до будь-яких інцидентів.

«Основна загроза полягала в потенційній провокації серед зібраних людей: будь-хто міг кинути камінь або розбити скло, і тоді ситуація могла перерости у сутичку. Такі сценарії вже траплялися в інших містах, як у Тбілісі чи Баку, де провокатори часто діяли за підтримки КГБ», – зазначив колишній виконувач обов’язків голови Київради.

За словами Мосіюка, у приміщенні Київради у день підняття прапора тривали напружені суперечки. Частина комуністичних депутатів на знак протесту залишила засідання. Близько сьомої години вечора до зали зайшов полковник Шапошник і заявив: «У Києві зараз влади немає. Я не отримую розпоряджень з центру, але готовий виконувати ваші рішення». Повний Хрещатик людей очікував урочистостого підняття прапора. У цей момент було ухвалено «протокольне рішення», аби юридично зафіксувати підняття прапора.  

Прапор, який пошили на заході України, люди принесли від Софійського собору до будівлі Київради, пригадує колишній виконувач обов’язків голови Київради. Перед підняттям відбулася молитва, Патріарх Володимир та греко-католицький священник освятили стяг. Мосіюк піднявся на постамент і підняв прапор над Києвом.

За оцінкою першого демократичного голови Київради, на Хрещатик того дня прийшло близько 200 тисяч людей. Про подію кияни дізнавалися через усні повідомлення, оголошення на радіо і листівки, які члени Народного Руху України роздавали біля великих підприємств. Тоді ще працювали заводи з тисячами працівників, і саме там збирали прихильників заходу. Це була масова мирна маніфестація, яка увійшла до історичної пам’яті киян, зазначив Мосіюк.

Попри те, що державний прапор вперше офіційно підняли над Києвом 24 липня, Верховна Рада України пізніше встановила День державного прапора на 23 серпня. За словами Мосіюка, таку дату запропонував Віктор Медведчук, а затвердив її президент України Леонід Кучма у 2000-х роках. Водночас саме 24 липня кияни продовжують вважати днем, коли синьо-жовтий прапор вперше замайорів над столицею.

Нагадаємо, Державний прапор – це важлива автентична складова символіки будь-якої країни, яка має відповідне забарвлення та наповненість. Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

День Державного прапора України відзначають щорічно 23 серпня. Його було оголошено офіційним святом за спеціальним Указом президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 р. (з доповненнями від 7 серпня 2009 р. – Указ № 602/2009).