Головне

• Чому Нідерланди вдруге за два роки обирають парламент?

• Кому прогнозують перемогу опитування?

• Чого чекати Україні від виборів в Нідерландах?

Штучний інтелект грає все більшу роль у повсякденному житті людей, впливаючи навіть на політичні процеси. Так, напередодні позачергових виборів у Нідерландах, виборці почали активно звертатися до чат-ботів з ШІ, аби визначитися зі своїм політичним вибором та зрозуміти, за кого саме проголосувати.

Дивним чином, як з'ясувало Нідерландське управління захисту даних, всі ці чат-боти виявилися упередженими. Незалежно від запиту, вони віддавали перевагу лише одному кандидату – Герту Вілдерсу, лідеру ультраправої "Партії Свободи" (PVV). І саме через нього нідерландцям і довелося вдруге за два роки йти обирати парламент.

Після тріумфальної перемоги на виборах 2023 року, PVV, яка сенсаційно здобула найбільше місць, після шести місяців переговорів сформувала хитку чотиристоронню правоцентристську коаліцію разом із Рухом фермерів-громадян (BBB), "Новим соціальним контрактом" (NSC) та ліберально-консервативною VVD. Тоді через свою токсичність Вілдерсу довелося поступитися прем'єрськими амбіціями на користь безпартійного Діка Схофа.

Проте цей уряд проіснував лише 11 місяців. У червні цього року Вілдерс вивів PVV із коаліції, що автоматично призвело до її розпаду. Безпосередньою причиною стала відмова партнерів підтримати радикальний план Вілдерса щодо міграційної політики. Він включав залучення армії для патрулювання кордонів та відправлення додому всіх сирійських біженців.

Розвал коаліції став свідомим ходом Вілдерса. Цей політичний маневр може забезпечити партії PVV перемогу на позачергових виборах. Але водночас не обіцяє Вілдерсу влади.

У Нідерландах пройдуть позачергові вибори в парламент (фото: Getty Images)

Через низький прохідний бар'єр (достатньо набрати лише 0,67%), до нового парламенту увійде з півтора десятка партій. Через таку розпорошеність сил жодна з них, за опитуваннями, не набере понад 20% голосів. Тож формування майбутнього уряду вже традиційно перетвориться на затяжний коаліційний марафон, який може тривати місяцями.

Результати цих виборів не лише сформують політичний порядок денний Нідерландів на найближчі чотири роки, а й матимуть вплив на майбутнє партнерство з Україною.

Нідерланди мають репутацію країни з жорсткою позицією щодо політики розширення ЄС, особливо у правових аспектах. Восени це вкотре підтвердив прем'єр Дік Схоф, коли рішуче відкинув ідею змінити правила ухвалення рішень в Євросоюзі, висунуту головою Європейської ради Антоніу Коштою.

Метою ініціативи було обійти угорське вето та відкрити вступні переговори з Україною, але Схоф виступив проти таких змін. За словами очільника дослідницької програми "Європа" аналітичного центру ADASTRA Ярослава Смовжа, це пов'язано з ним, що пропозиція Кошти стосувалася зміни всієї процедури голосування в Європейській Раді щодо відкриття переговорних кластерів.

"Тобто крім України це стосувалося б і Молдови та країн Західних Балкан. Схоф, як політик консервативного штибу, виступив проти й закликав натомість тиснути особисто на Віктора Орбана, аби допомогти Україні відкрити перший кластер", – сказав він в коментарі РБК-Україна.

Наразі немає підстав вважати, що пропозиція Кошти знову з’явиться на порядку денному, вважає Смовж. Адже у квітні 2026 року в Угорщині відбудуться вибори, які можуть стати крахом Орбана й покладуть край "угорському вето" як такому.

Тож безоглядної підтримки української євроінтеграції від Нідерландів годі було б очікувати, навіть якби попередня коаліція не розпалася. З іншого боку, до влади може прийти Вілдерс, який у минулому був помічений у відкритих симпатіях до Кремля.

У 2018 році він їздив в Москву та закликав до партнерства, чим викликав гнів родичів жертв збитого росіянами на Донбасі авіарейсу MH17. Проте після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і, особливо, після перемоги на виборах, риторика Вілдерса різко змінилася.

Герт Вілдерс – лідер передвиборчих опитувань (фото: Getty Images)

У травні 2024 року нідерландський уряд, очолюваний PVV, обіцяв Україні політичну та фінансову підтримку. Це прагматичне "перевзування" було необхідним Вілдерсу, аби уникнути повної політичної ізоляції, адже переважна більшість нідерландських партій рішуче виступає за підтримку Києва.

За словами Смовжа, на відміну від інших провідних правих популістів Європи (як Віктор Орбан чи Марін Ле Пен), у випадку Вілдерса не все так невтішно. В нього були різні заяви: і на підтримку України, і проти виділення Україні коштів. Вілдерс зустрічався з Зеленським, а також визнавав право України на самооборону та називав російську агресію варварською і незаконною.

"Тому в тій версії реальності, де він стане нідерландським прем’єром, Україна матиме змогу з ним порозумітися. Хоча, звісно, відверто проукраїнським його не назвати. Як ми встигли побачити за рік, що спливає, участь Вілдерса у коаліції також не завадила підтримці Нідерландами України", – зауважив аналітик.

Та попри лідерство в опитуваннях, одноосібної більшості PVV у новому парламенті не отримає. Тож, ймовірно, Вілдерсу знову доведеться маневрувати у спробах залучити до коаліції поміркованіші партії.

Парламент Нідерландів складається зі 150 депутатів, а для формування уряду потрібна проста більшість — 76 місць. Однак жодній партії ніколи не вдавалося досягти цього результату самостійно, тому вже понад століття країна керується винятково коаліційними урядами.

Цю традиційну коаліційну модель поглиблює сучасна політична тенденція. Як і в більшості країн Європи, за останні десятиліття Нідерланди пережили різке падіння підтримки історично домінуючих партій (як правоцентристських, так і лівих): їхня сукупна частка голосів скоротилася з понад 80% у 1980-х роках до трохи понад 40% нині.

Місце "старих" партій швидко заповнюється. Цей процес супроводжується вражаючим зростанням і розмноженням малих політичних сил. На цих виборах балотуються аж 27 партій, серед яких є досить незвичні: партія людей старше 50 років, партія тварин, а також партія спорту.

Праворадикальна PVV — безумовний лідер передвиборчих опитувань. За останніми прогнозами, партія Вілдерса, хоч і втратить частину з нинішніх 37 мандатів, може отримати 31 крісло у новому складі. Серед ідей, за які виступає PVV – повне заморожування надання притулку в Нідерландах та повернення додому чоловіків-біженців з України.

Одразу за PVV в опитуваннях "ніс у ніс" ідуть дві великі політичні сили, які можуть стати основою майбутньої коаліції.

Лівоцентристський альянс Зелені ліві/Партія праці (GL/PvdA) може отримати 25 місця в парламенті. Блок, який очолює досвідчений ексєврокомісар Франс Тіммерманс, підтримує збереження та посилення допомоги Україні, а також виступає за її європейські перспективи.

Християнські демократи (CDA) претендують на 23 мандати. Партія, яка колись домінувала в нідерландській політиці, переживає "відродження" після того, як на минулих виборах здобула лише п'ять місць. Під керівництвом Анрі Бонтенбала CDA закликає до "нормальної, цивілізованої політики", що передбачає підтримку Києва на тлі російської агресії.

27 партій змагатимуться за місця в парламенті Нідерландів (фото: Getty Images)

Крім цієї трійки лідерів, у парламент точно потраплять ще кілька партій, які можуть відіграти вирішальну роль у коаліційних торгах.

Ліберально-прогресивна D66 на чолі з Робом Єттеном може збільшити своє представництво з дев'яти до 14 місць. Партія послідовно підтримує військову допомогу та інтеграцію України до ЄС.

Натомість Ліберально-консервативна VVD , партія експрем'єра Марка Рютте, втрачає позиції. Через закиди її лідерці, Ділан Єшілгьоз, у надто сильному крені праворуч партія може втратити до десятка місць із 24 нинішніх.

Значною фракцією з 13 місцями може стати й популістська, жорстко консервативна JA21 , яка, схоже, збирає голоси виборців, розчарованих у PVV та VVD.На відміну від PVV та VVD, іншим двом партнерам у минулій невдалій коаліції пощастило менше. Рух фермерів-громадян ( BBB) та Новий соціальний контракт (NSC), як очікується, втратять значну частину позицій. Найбільш невтішний прогноз у NSC: партія може взагалі не потрапити до нового парламенту.

Через надзвичайну фрагментованість нідерландської політики, питання, хто фінішує першим, насправді менш важливе, ніж те, які коаліції взагалі можуть виникнути. Більшість великих партій відмовляються співпрацювати з Вілдерсом, який, попри це, хоче очолити уряд меншості.

Процес формування уряду в Нідерландах зазвичай перетворюється на тривалий марафон. Спочатку депутати призначають "форматора" для пошуку можливих альянсів. Після того як життєздатна коаліція знайдена, "форматор" (зазвичай, лідер найбільшої партії) починає фінальні переговори. Цей процес може тривати місяцями.

Аналітики The Guardian припускають, що найбільш правдоподібні варіанти зараз передбачають поєднання центристів, лівоцентристів та поміркованих правих. Найімовірніші альянси включають Християнських демократів (CDA) та Зелених лівих/Партію праці (GL/PvdA), а також ліберально-прогресивну D66 у комбінації з меншими партіями, включно з JA21.

"Зараз більше скидається на те, що Нідерланди матимуть центристську коаліцію з 3-4 партій в основі. Це буде проблематично: і утворити коаліцію, і приймати в її рамках рішення тим легше, чим менше в ній сторін. Інший вихід – коаліція меншості, яка шукатиме ситуативні союзи серед парламентських політсил, яких у Нідерландах багато в силу низького прохідного порогу", – зазначив в коментарі РБК-Україна Ярослав Смовж.

Тож попри прогнозоване лідерство за кількістю мандатів, Вілдерс може залишитися опозиціонером-одинаком. Він, ймовірно, зробить ставку на збільшення народної підтримки, сподіваючись на непопулярність нового коаліційного уряду, щоб скористатися цим у майбутньому.

"На мій погляд, Вілдерс намагається грати у довгу гру, де на кону стоїть не стільки прем’єрство, скільки, фактично, одноосібний контроль над парламентом та країною. От тільки нинішні вибори не стануть для нього тим самим моментом тріумфу, хоча соцопитування віщують його партії понад 30 мандатів. Це багато з погляду оцінки настроїв широкого нідерландського загалу, але замало для коаліції", – резюмував аналітик.

***

На відміну від більшості європейських країн, де тема України часто є на перших місцях у виборчих процесах, у Нідерландах картина протилежна. Політичні сили, що борються за владу, не зосереджуються на зовнішній політиці. Уся їхня увага прикута до нагальних внутрішніх соціальних проблем, зокрема хронічної житлової кризи та регулювання потоку біженців. Проте результати цих виборів точно матимуть вплив на Україну.

Під час підготовки матеріалу використовувались публікації The Guardian, NL Times та Нідерландського управління захисту даних, опитування EenVandaag та Verian, а також коментар Ярослава Смовжа, очільника дослідницької програми "Європа" аналітичного центру ADASTRA.