Українці все частіше стикаються з вимогою надати під час пошуку роботи документ під назвою CV. Попри це, багато кандидатів досі не розуміють, чим воно відрізняється від звичного резюме.

РБК-Україна з посиланням на Державну службу зайнятості розповідає про ключові відмінності між цими двома форматами опису професійного шляху.

Резюме - це стисла характеристика освіти, досвіду та навичок кандидата. Воно має допомогти роботодавцю швидко оцінити, чи підходить людина на посаду. Такий документ зазвичай займає 1-2 сторінки та буває трьох типів:

• функціональне - акцент на вміннях і досягненнях, а не на досвіді (підходить новачкам або тим, хто змінює сферу);
• таргетоване - створюється під конкретну вакансію, щоб підкреслити релевантний досвід;
• комбіноване - поєднує опис навичок і хронологію кар’єрного зростання, найпопулярніший варіант серед кандидатів.

CV (curriculum vitae - "хід життя") - це розгорнутий документ, який детально описує освіту, досвід, наукові досягнення, публікації, нагороди, гранти, участь у конференціях. Його обсяг зазвичай сягає 5 сторінок. Такий формат більше використовують у наукових колах або при працевлаштуванні в міжнародних компаніях.

На відміну від резюме, CV не змінюється під кожну вакансію - воно лише доповнюється новими даними в міру професійного розвитку.

Для українського ринку праці найчастіше достатньо лаконічного резюме, яке містить контактну інформацію, освіту, досвід роботи та релевантні навички. CV варто готувати у випадках, коли компанія прямо цього вимагає або йдеться про міжнародні програми, наукові установи чи гранти.

Як підсумовують у Державній службі зайнятості, і резюме, і CV виконують одну мету - показати професійність кандидата. Різниця лише в обсязі та деталізації інформації.

Раніше РБК-Україна писало, що українці масово змінюють напрям пошуку роботи: найпопулярніші зараз вакансії нянь, рієлторів і працівників за кордоном. За рік інтерес до них зріс у кілька разів. Також зростає попит на юристів, менеджерів, косметологів і офісних працівників.

Також ми розповідали, що знайти роботу найпростіше у Києві, Київській та Львівській областях, де водночас спостерігається дефіцит кадрів. Найскладніше з працевлаштуванням - на прифронтових територіях, зокрема у Донецькій, Херсонській і Миколаївській областях.