У Верховній Раді розглядать можливість змін до процедури голосування за євроінтеграційні законопроєкти, щоб у сесійній залі було менше можливостей для їх блокування. Зокрема, для блокування за рахунок так званого "поправочного спаму".

Як пише РБК-Україна, про це в інтервʼю Новини.LIVE розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.

У випадку законопроєктів з поміткою Ukraine Facility таке блокування вже коштує українському бюджету сотні мільйонів євро, і ця цифра може зрости. Зокрема, якщо парламент не ухвалить упродовж наступних двох місяців законопроєкт №12377.

"На жаль, поправочний спам застосовують далеко не тільки для цього законопроєкту - інші також є його обʼєктами. До них подаються тисячі правок, і опозиція таким чином може блокувати законопроєкт, скажімо так, для того, аби щось собі виторгувати. Це не має стосунку до конкретного законопроєкту, але поки що така можливість існує", - пояснила Олена Шуляк.

Вона додала, що через поправочний спам свого часу проходили багато важливих законопроєктів, зокрема до тих, які були основою земельної реформи, а також до законопроєкту про компенсації за пошкоджене та знищене житло. У першому випадку йшлося про кілька місяців, упродовж яких у сесійній залі проходили тисячі правок. У другому - так само блокувався законопроєкт про "єВідновлення", коли у сесійній залі розглядали, наприклад, правку щодо заміни слова "компенсація" на "виплата".

Подібна ситуація, повідомила Шуляк, була й стосовно законопроєкту №12377, коли 1 тис. правок з понад 3 тисяч, поданих у день його ухвалення 16 липня, їхній автор зняв того ж дня. Інші дві тисячі правок, що залишилися, впродовж майже 5 місяців відпрацьовувала спеціальна Робоча група, створена на базі Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, у відомстві якого й знаходиться цей законопроєкт.

"Ми повинні були якомога якісніше відпрацювати подані правки для того, щоб під час проведення законопроєкту через сесійну залу в другому читанні в нього було більше шансів. Але під час розгляду в сесійній залі кожен народний депутат може поставити на підтвердження свою правку, навіть якщо раніше не наполягав на ній у Робочій групі. Тож технічно можливість заблокувати законопроєкт залишається, адже у випадку законопроєкту №12377 більшість із понад 3 тис. поданих правок становить поправочний спам", - пояснила парламентарка.

У такий спосіб, додала вона, вже було заблоковано низку законопроєктів, які Україна мала ухвалити в певні дедлайни за умовами Ukraine Facility. Зокрема, законопроєкт про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Провести його через сесійну залу було вже кілька спроб, і зараз відбувається третя. Загалом, наголосила Олена Шуляк, блокування законопроєктів з поміткою Ukraine Facility вже коштувало Державному бюджету України від кількох сотень млн до 1 млрд євро.

Саме тому, акцентувала Шуляк, нині у Верховній Раді розглядається питання щодо зміни процедури розгляду євроінтеграційних законопроєктів – щоб для них вона була прозора, зрозуміла, дуже чітка і, головне, швидка. Тобто, щоб мінімізувати можливість таких блокувань.

"Ми розуміємо, що вся наша євроінтеграція вимагає інколи дуже швидких кордонів, і ми собі точно не можемо дозволити затягувати ті чи інші питання, особливо, коли це коштує значних сум українському бюджету", - резюмувала Олена Шуляк.

Як повідомлялось, найближчим часом парламент готується розглядати в сесійній залі законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики", оскільки гармонізація житлового законодавства до європейського - зобовʼязання України перед ЄС у межах програми Ukraine Facility.

Саме ухвалення законопроєкту №12377 до кінця поточного року є тим індикатором, виконання якого принесе Держбюджету в середньому 500 млн євро. Загалом Україні потрібно виконати більше ніж 150 індикаторів - це дасть можливість отримати від ЄС загалом 50 млрд євро.

Однак до законопроєкту, ухваленому в першому читанні влітку цього року, подали близько 3 тис. правок, більша частина з яких характеризується як "поправочний спам" - коли до законопроєкту немає обʼєктивних зауважень, а правка, за словами Шуляк, депутатам, які її подають, потрібна швидше для того, щоб отримати за її зняття або місце за трибуною, або голос на підтримку свого законопроєкту, або додатковий піар.