Про це повідомляє Reuters.Стамбульська конвенція, прийнята Радою Європи і підписана десятками держав-членів, визначає насильство проти жінок як порушення прав людини і стосується різних форм гендерного насильства.Однак латвійські противники конвенції вважають, що вона запроваджує визначення гендеру, яке виходить за межі біологічної статі та трактує його як соціальне явище. Вони переконані, що чинного національного законодавства цілком достатньо для боротьби з насильством за ознакою статі.Однією з партій, що виступили за вихід, став "Союз зелених і селян", який порушив коаліційну узгодженість і підтримав позицію опозиції. У підсумку рішення про вихід із конвенції підтримали 56 зі 100 депутатів парламенту."Це жодним чином не вплине на боротьбу з домашнім насильством. Захист від нього існував у латвійському законодавстві ще до Стамбульської конвенції", - зазначив член парламенту від Союзу зелених та фермерів Гунарс Гутріс.Як повідомив громадський мовник LSM, у середу близько 5000 людей протестували проти виходу з договору в центрі Риги. Прем’єр-міністерка Евіка Сіліна звернулася до протестувальників, висловивши підтримку продовженню дії конвенції."Це буде нищівним ударом по позиціях Латвії в Європейському Союзі, а також на міжнародному рівні", - заявив очільник парламентської групи Прогресивних партій Андріс Суваєв.Для довідки. Стамбульська конвенція була підписана у 2011 році у Стамбулі та набула чинності у 2014 році після ратифікації більшості країн ЄС. Латвія ратифікувала договір у 2023 році і тепер може стати другою країною, яка офіційно вийде з нього після Туреччини, яка зазнала критики з боку Єврокомісії після виходу у 2021 році.Подібні спроби виходу з конвенції були також у Польщі у 2020 році та в Чеській Республіці минулого року, проте там політичні зміни відтермінували або заблокували процеси виходу.Нагадаємо, Україна підписала Стамбульську конвенцію у листопаді 2011 року, а ратифікувала 20 червня 2022 року.