У кав’ярнях, школах, університетах та офісах влаштовують костюмовані вечірки, фотозони, конкурси й тематичні прикраси. Для більшості молоді це – нагода повеселитися, проявити креатив і відчути атмосферу осені, а не якесь містичне дійство. Геловін у Львові, фото: Юра МартиновичОднак за цим святом стоїть своя історія та культура, яку не підтримують у кількох християнських церквах, зокрема, в ПЦУ. Детальніше про це розповість Еспресо.Чому церква застерігає не святкуватиСвященник ПЦУ Олексій Філюк проповідує на лише серед своєї пастви на Тернопільщині, але й для понад мільйона підписників у своїх соцмережах. Він розповів Еспресо, що православна церква застерігає вірян від участі у святкуванні Геловіну, адже це не просто розвага чи якась західна традиція з перевдягання масками, – це популяризація культури страху, смерті, зла та темних сил."Знаєте, коли говоримо про всі ці маски й демонів, я часто кажу людям: нам сьогодні не треба вигадувати собі нечисть – її й так вистачає у реальному житті. Бо ми бачимо, як справжні "демони" намагаються пройти до нас і зі сходу, і півночі, і півдня, вони вбивають, нищать, приносять зло і темряву на українську землю. І велика подяка нашим воїнам ЗСУ, що стримують цю російську нечисть. Тому, перш ніж вдягати маску з рогами, краще подумаймо про те у який час живемо", - відзначив отець Філюк. Він додає, що для дитячої психіки такі речі особливо небезпечні, адже дитина сприймає образи буквально. Коли її змалечку привчають гратися у смерть, демонів і нечисту силу, це поступово відкриває двері до страхів, тривожності та духовного спотворення, коли образи добра й зла змішуються, роблячи з цього всього лиш блюзнірський жарт без змісту."Українська культура має безліч своїх традицій, які, на жаль, зараз не так популярні у молодого покоління. Наприклад, ті ж вертепи. Там також присутні персонажі нечисті, але вертепи показують біблійні історії і мають зовсім інший зміст – вони не звеличують зло, а, швидше, висміюють його, показуючи перемогу добра та народження Спасителя", - зауважує настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці.Отець Філюк наголошує, що Геловін – це не наше свято, його нав’язують українцям через комерціалізацію дійства, поширеність трендів, коли спеціально купують і вдягають костюм нечисті для фото в інстаграм. Тому так важко буває уникнути впливу Геловіну, і саме тому потрібно нагадувати та говорити про сенси, щоб не романтизувати зло у різних його проявах, як це зараз часто бачимо у багатьох фільмах, музиці та культурі, відзначає о. Філюк."Церква офіційно не забороняє святкувати Геловін, бо кожна людина має свобідну волю. Але завдання церкви – допомогти зберегти моральні орієнтири, щоб не піддаватися злу в різних його іпостасях, не впадати у гріх. Тому у ПЦУ радять ставитися до цього "свята" обережно і не брати в ньому участі. Знаєте, якщо до мене на Геловін прийдуть діти, перевдягнені у зомбі чи відьом, я, звісно, не прожену їх. У мене завжди знайдуться солодощі й теплий чай для подорожніх. Але водночас я неодмінно поговорю з ними про зміст цього дійства, щоб вони розуміли, що ігри зі злом не повинні ставати частиною життя християнина. Бо з тої, здавалося, безневинності і починається моральне падіння", - відзначив священник ПЦУ. Історія свята: "Івана Купала по-кельтськи"фото: 1news.com.uaЗа поширеною думкою, коріння Геловіну сягає ще давнього кельтського свята Самайн, яке відзначали понад дві тисячі років тому на території Ірландії та Шотландії. Для кельтів це був час, коли закінчувався рік і починалася темна пора – зима. Вони вірили, що саме в ніч із 31 жовтня на 1 листопада межа між світом живих і мертвих стирається, і душі померлих можуть навідуватися до своїх домівок. Щоб захиститися від злих духів, люди запалювали вогнища, приносили пожертви та одягали страхітливі маски. З приходом християнства це язичницьке свято поступово переосмислили, і церква на його основі створила нове – День усіх святих, яке римо-католики відзначають 1 листопада, а вечір напередодні став відомим як "Вечір всіх святих". Саме від цієї назви й утворилося сучасне англійське слово "Halloween", яке походить від давньоанглійського слова, що означає "святий" або "освячений".Українська греко-католицька церква, яка дотримується східного обряду, але є в єдності з Римом, також перейняла цю традицію, тому на заході України у перших числах листопада люди йдуть на цвинтарі, ставлять свічки та моляться за померлих.Личаківський цвинтар ввечері 1 листопада, фото: zbrucТобто, по суті, це подібна історія, як церква переробила язичницьке свято слов’ян Івана Купала, пов'язавши його з Різдвом Іоана Хрестителя, хоч і не змогла повністю викорінити язичницькі традиції, тому свято вважається поєднанням народних обрядів та християнських цінностей. Тож, повертаючись до Геловіну, коли європейські переселенці привезли традицію до Америки, за океаном вона набула нового, більш світського вигляду – зі всіма цими гарбузами, костюмами та дитячими забавами. А вже звідти, через американські фільми, вплив попкультури та комерціалізацію, Геловін розповсюдився по всьому світу, ставши одним із символів осені, хоч і з тінню давньої містики через костюми пов’язані зі смертю та нечистю. Варто зауважити, що через популярні кінострічки чи персонажів історії, до свята додалися як костюми супергероїв, так і історичних постатей. Тому для більшості людей Геловін сьогодні вже не має релігійного чи містичного змісту, а сприймається радше як розважальне дійство. Проте його корені нагадують, наскільки тісно переплетені у людській культурі стародавні вірування, страх перед невідомим і прагнення людини перетворити навіть темні символи на певну гру, яку з часом переосмислили для комерціалізації, однак, яка продовжує викликати побоювання у частини християн через свої приховані сенси.Читайте також: Чому Бог допускає війну і яка роль церкви в сучасній українській історії. Спецпроєкт "Україна: Ціна Свободи"