У більшості міст України уже стартував опалювальний сезон. Серед тих, хто ще чекає подачі тепла у квартири, жителі Львова (тут опалення обіцяють увімкнути з 3 листопада), Чернівців, Одеси, Кропивницького, Миколаєва та Херсону. Тим час уряд активно шукає кошти на додатковий імпорт, а голова правління НАК "Нафтогаз" Сергій Корецький закликав бережно ставитись до споживання кожного кубометра газу.Потрібно додатково 4 млрд кубометрів газу"Згідно з розпорядженням уряду Нафтогаз накопичив 13,2 млрд кубометрів газу у підземних сховищах. Для цього Нафтогаз витратив близько мільярда доларів власних коштів і близько 1,5 млрд залучених коштів. Чому така велика сума залучена? Бо була потреба у додаткових обсягах імпорту газу через масовані обстріли в лютому і в березні, коли була втрачена велика частина внутрішнього видобутку газу", – заявив Сергій Корецький під час брифінгу, присвяченому опалювальному сезону 2025/2026. Накопичених 13,2 млрд газу у підземних сховищах могло б вистачити до кінця опалювального сезону за умови стабільного видобутку газу. Однак з жовтня Росія значно посилила атаки на газову інфраструктуру. За місяць було сім масованих атак, під час який постраждали як підземні сховища, так і об’єкти розподілу і видобуток. Тому виникла потреба у додатковому імпорті газу. За оцінкою Корецького, йдеться про 4 млрд кубометрів, на які потрібно додатково 1,9 млрд доларів. І це не враховуючи коштів, які потрібні на оперативну ліквідацію наслідків атак. фото: reutersПроблема не знайти газ на європейському ринку, а знайти грошіБільшість європейських постачальників працюють за попередніми контрактами, тому знайти додаткові обсяги в опалювальний сезон може бути не просто. Щодо технічної можливості закачати цей газ, то потужності інтерконекторів на кордоні цілком достатньо для цих обсягів "Технічно імпортувати газ проблем немає зовсім. У нас доступні потужності для імпорту складають близько 70 млн кубометрів на добу. Це, по суті більше, ніж ми видобували до пошкодження цих видобувних об'єктів. Більша проблема – пошук коштів, – каже у коментарі Еспресо експерт газового ринку ExPro Consulting  Михайло Свищо. – За повідомленнями очільника Нафтогазу, щоб повністю покрити імпорт, нам потрібно близько 1,9 – 2 млрд доларів. Частину коштів ми вже залучили через українські банки. Норвегія виділила 150 млн доларів, Кабмін виділив Нафтогазу 8,4 млрд грн саме на імпорт газу. Тобто частина коштів є, також продовжуються перемовини".Зокрема, тривають переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком.Чи можна захистити газову інфраструктуру від ракет та дронівУтім, газ – це не лише опалення. За останні три роки в Україні активно будували розподілену генерацію електроенергії, але усі ці установники працюють на газі. За словами керівниці Програми ПРООН із зеленого енергетичного відновлення України Юлії Рибак, лише завдяки їхній програмі встановлено 475 МВт розподіленої генерації у різних містах. Тож тепер вони фокусуватимуться на підтримці газової інфраструктури, бо без газу усі ці установки просто не матимуть на чому працювати."Ми маємо розуміти, якщо в нас буде пошкоджена газова інфраструктура, на якому паливі будуть працювати всі установки, які вже встановлені? Це критичне, ключове. І ми зараз робимо такий call на фанрайзинг, співпрацюємо з агенцією ООН для того, щоб ми змогли знайти дуже швидкі рішення, і щоб ми вистояли в цьому загостренні", – каже Юлія Рибак.За словами Михайла Свищо, насправді фізичний захист для газової інфраструктури може бути ефективним при дронових атаках."Якщо це атаки лише дронами, то, в принципі, газові об’єкти можна захистити. Вони насправді менші за розмірами, ніж теплові електростанції.  Але коли йдуть такі масовані обстріли, коли дрони плюс ракети цілеспрямовано атакують конкретні об'єкти, то від такого, на жаль, захисту просто не існує. Тому потрібно, звичайно, по максимуму готуватися захистити хоча б від того, від чого ми можемо, тобто від дронів, – каже Михайло Свищо. – Звичайно, протиповітряна оборона важлива, але тут  вже військові вирішують, які об'єкти для нас, як країни, є більш критичними. Бо, наскільки розуміємо, протиповітряна оборона у нас не покриває, на жаль, всі об'єкти, які потрібно".На частині об’єктів газової інфраструктури уже є фізичний захист. За словами Сергія Корецького, він добре захищає обладнання від осколкового ураження, але не може захистити об’єкти від прямого влучання ракет. З огляду на це, потрібно формувати запас обладнання, аби його оперативно відновлювати. "Після атак на початку жовтня ми втратили до 60% видобутку. Частину пошкоджень вже відновлено.  Час, який потрібен на відновлення, буде залежати від того, чи буде в нас достатньо обладнання і чи будуть нові атаки, – каже Михайло Свищо. – Тривають перемовини з партнерами щодо надання самого обладнання для ремонту та відновлення пошкоджених об'єктів, так і на для надання коштів на закупівлю такого обладнання. Ці перемовини йдуть як з європейськими партнерами, так і зі Сполученими Штатами Америки".За його словами, під час атак у лютому 2025 року було втрачено понад 40% видобутку, але вже до вересня Україні повністю відновила втрачене."Тому теоретично десь від трьох до дев'яти місяців може зайняти це відновлення пошкоджень, завданих атаками у жовтні. Але зима лише починається і є дуже великий ризик нових атак, що буде відповідно відкладати оце цей термін відновлення", – каже експерт.Наземна інфраструктура підземного сховища, фото: НафтогазЧи можуть виникнути перебої з постачанням газуНафтогаз розглядає різні сценарії розвитку подій, зокрема і те, що можуть виникнути проблеми з викачуванням газу з підземних сховищ. Газ зберігається на значних глибинах, тому йому російські ракети не загрожують. Натомість наземне обладнання – компресори, машини для осушування газу можуть бути пошкоджені. Однак навіть якщо виникне тимчасовий дефіцит газу, графіків відключень газу не буде, оскільки специфіка його транспортування інша. "У нас газу достатньо для проходження зими, але є високий ризик відключення окремих регіонів, передусім при фронтових. І це якраз пов'язано з можливими атаками на газорозподільні станції, які відповідають саме за транспортування газу до різних регіонів. Якщо такі ГРС буде пошкоджено, то, звичайно, окремі регіони можуть опинитися без газу. Але, на відміну від електроенергії, я сумніваюсь, що будуть погодинні відключення чи якісь графіки. Скоріш за все, можуть бути відключення газопостачання на якийсь період всього регіону, а після відновлення пошкоджених об'єктів, газопостачання буде відновлюватися", – каже Свищо. У законі "Про затвердження Правил про безпеку постачання природного газу",  який ухвалили ще у 2015 році передбачений план дій на випадок надзвичайної ситуації. Йдеться не про погодинні відключення, як у випадку з електроенергією, а про відключення споживачів залежно від їх "критичності". Всього у п'ять груп у кожній області.  Населення, критично важливі підприємства та виробники тепла належить до захищених споживачів. Тобто у випадку надзвичайної ситуації їм газ обмежать в останню чергу. При цьому загальний обсяг споживання газу захищеними споживачами не може перевищувати 20% від загального обсягу споживання природного газу на території області.