В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація, які Верховна Рада продовжила ще на 90 днів – із 5 листопада 2025 року до 3 лютого 2026 року. На тлі цих рішень держава змінює порядок оформлення відстрочок від призову, цифровізує військовий облік та впроваджує нові підходи до військової служби, повідомляє «Главком».

Нові правила оформлення відстрочок

З 1 листопада 2025 року починають діяти зміни до постанови Кабінету міністрів №560, якими суттєво оновлено процедуру отримання відстрочки. Відтепер іти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) більше не потрібно – оформлення можливе повністю онлайн через застосунок «Резерв+» або офлайн у будь-якому ЦНАПі.

Якщо всі необхідні дані про громадянина вже наявні в державних реєстрах, система автоматично продовжить відстрочку без подання заяви. Це стосується, зокрема, людей з інвалідністю, багатодітних батьків, студентів, науковців та інших категорій, визначених законом.

Для тих, чиї дані ще не цифровізовані або хто не користується смартфоном, з 1 листопада подати заяву можна буде через ЦНАП. Адміністратор внесе інформацію до системи через Портал «Дія» та передасть її у відповідний ТЦК для ухвалення рішення. Відповідь на заяву надходитиме на електронну пошту або буде доступна безпосередньо в ЦНАПі.

Основним підтвердженням відстрочки стане електронний військово-обліковий документ із QR-кодом у застосунку «Резерв+», який має таку ж юридичну силу, як і паперова довідка. Відтак, з 1 листопада 2025 року довідки з мокрою печаткою більше не видаватимуть.

До кінця жовтня ТЦК ще приймають заяви за старим порядком.

Базова військова служба замість строкової

З 1 вересня 2025 року в Україні стартувала базова загальновійськова підготовка (БЗВП) та базова військова служба (БВС), які замінюють строкову службу.

БЗВП є обов’язковою для студентів-чоловіків (для жінок – добровільно), окрім тих, хто визнаний непридатним за станом здоров’я. Вона інтегрована в освітній процес вишів.

БВС проходитимуть усі чоловіки віком від 18 до 25 років, придатні до служби. Її тривалість становить 90 днів, а проходити її потрібно до досягнення мобілізаційного віку. На цей період за працівником зберігаються робоче місце і заробітна плата. Після завершення служби чоловіки отримують військову спеціальність.

У парламенті також розглядають альтернативний законопроєкт №13347, який може змінити курс БЗВП на дисципліну «Основи національного спротиву».

Медкомісії та скасування категорії «обмежено придатний»

У 2024 році набув чинності закон, який скасував категорію «обмежено придатний до військової служби». Тепер існують лише дві категорії: «придатний» та «непридатний».

Усі, хто раніше мали статус обмежено придатних, зобов’язані були пройти повторну медкомісію. Через навантаження на ТЦК терміни проходження продовжили до червня 2025 року. Також з’явилась можливість отримати електронне направлення на медичний огляд.

Оновлений список захворювань, що визначають придатність до служби, затверджено наказом Міноборони №262 від 27 квітня 2024 року. Від призову звільняються люди з інвалідністю та ті, кого ВЛК визнає тимчасово непридатними на період 6-12 місяців.

Військовий облік та мобілізація

Мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я і не мають відстрочки. Добровільно підписати контракт можуть жінки до 60 років, а також чоловіки віком 18-25 років, які не проходили строкову службу.

Водночас для молоді впроваджено ініціативу «Контракт 18-24» – добровільну службу з матеріальним заохоченням до 2 млн грн на рік, включно з авансом у 200 тис. після підписання контракту.

Паралельно діє електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг», у якому зібрано дані з державних баз –МВС, МОЗ, Податкової, ДМС та інших. Через «Резерв+» українці можуть оновити свої дані, перевірити інформацію або подати заяву до ТЦК.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевнив, що система має високий рівень кіберзахисту, а витоків інформації за час війни не зафіксовано.

Також працює проєкт «Смарт-мобілізація», який дозволяє військовозобов’язаним самостійно обирати спеціальність і підрозділ для служби.

Військовозобов’язані за кордоном і виїзд із країни

Українці, які перебувають за кордоном, повинні мати актуальні військово-облікові документи. Без них чоловіки не можуть оформити новий паспорт або отримати консульські послуги. Оновити дані можна дистанційно – телефоном чи електронною поштою через ТЦК.

Постанова Кабміну №57 визначає категорії, які можуть виїжджати з України під час воєнного стану. Це, зокрема, чоловіки з медичними протипоказаннями, ті, хто має сімейні підстави або професійні причини, державні службовці та волонтери, що допомагають ЗСУ.

З 26 серпня 2025 року уряд дозволив чоловікам віком 18-22 роки безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану.

Жінки можуть вільно виїжджати з країни, за винятком посадових осіб уряду чи народних депутаток.

Військовий облік жінок-медиків

З 1 жовтня 2023 року жінки з медичною та фармацевтичною освітою зобов’язані стати на військовий облік. У МОЗ наголосили, що це не означає автоматичну мобілізацію. Такий облік потрібен для оцінки кадрового потенціалу медичних працівниць, які можуть допомагати в умовах війни.

Крім того, пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: «Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади». 

Бронювання працівників

Бронювання дає можливість ключовим співробітникам компаній, установ та організацій отримати тимчасову відстрочку від мобілізації терміном до шести місяців, якщо їхня робота є необхідною для безперебійного функціонування важливих галузей економіки.

Ще у січні 2023 року уряд ухвалив порядок №76, який регламентує реалізацію положень закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Після цього документ неодноразово оновлювали, зокрема постановою №400 від 2 травня, а з грудня 2024 року набрали чинності нові зміни, затверджені постановою №1332.

Відповідно до чинного порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також до 50 % військовозобов’язаних працівників підприємств, якщо вони працюють:

• на підприємствах із мобілізаційними завданнями;
• на підприємствах, що виготовляють товари чи надають послуги для Збройних Сил України та інших військових формувань;
• на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення об’єктах.

Разом із тим, нові правила запровадили кілька обмежень. Якщо заробітна плата працівника не перевищує 20 тисяч гривень на місяць (приблизно 2,5 мінімальні зарплати), такого співробітника більше не можна бронювати навіть на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії офіційно підвищувати зарплати й забезпечувати прозорість фінансових виплат.

Хто може отримати повторну повістку

Українці можуть отримати повторну повістку у разі, якщо не з’явилися до територіального центру комплектування (ТЦК) після першого виклику. Крім того, закон зобов’язує всіх військовозобов’язаних упродовж семи днів повідомляти ТЦК про зміни особистих даних – місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. Саме тому повторну повістку можуть видати також для оновлення даних, перевірки відстрочки або повторного проходження військово-лікарської комісії, якщо минув рік від попереднього огляду.

Новий закон передбачає, що у разі невиконання військового обов’язку до ухилянтів можуть застосовувати тимчасове обмеження права на керування транспортом за рішенням суду.

Якщо громадянин не реагує на вимогу ТЦК, центр має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання. Якщо це неможливо, особі надсилають письмову вимогу виконати обов’язки. Якщо протягом 10 днів вона залишається без відповіді, ТЦК подає до суду позов про обмеження у праві керування автомобілем.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

Відстрочку від призову отримують:

• особи, заброньовані державними органами, підприємствами чи установами;
• люди з інвалідністю (зокрема, особи з другою групою можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням);
• громадяни, тимчасово непридатні до служби за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців із подальшим переоглядом);
• батьки, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей, окрім випадків, коли є значна заборгованість по аліментах;
• матері чи батьки, які самостійно виховують дитину через смерть, зникнення або позбавлення батьківських прав іншого з батьків;
• особи, які доглядають тяжкохвору чи дитину з інвалідністю;
• громадяни, на утриманні яких є повнолітня дитина з інвалідністю І–ІІ групи;
• усиновлювачі дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• ті, хто здійснюють постійний догляд за хворими членами сім’ї або батьками;
• опікуни осіб, визнаних судом недієздатними;
• люди, чиї чоловік або дружина мають інвалідність І–ІІ групи, а також у певних випадках – ІІІ групи;
• військовозобов’язані, на утриманні яких перебувають батьки чи батьки подружжя з інвалідністю І–ІІ групи, якщо немає інших осіб, здатних здійснювати догляд;
• члени родини другого ступеня споріднення, які доглядають людину з інвалідністю І–ІІ групи, якщо ближчих родичів немає;
• один із подружжя у сім’ї, де обидва служать у війську та виховують неповнолітню дитину;
• керівники міністерств, державних органів, депутати, судді, члени Рахункової палати та інші високопосадовці;
• співробітники силових і розвідувальних структур, включно з Міноборони, СБУ, Нацгвардією, прикордонною службою, УДО, Службою зовнішньої розвідки та апаратом МВС;
• дипломати та працівники МЗС України;
• держслужбовці, які займаються розробкою нормативно-правових актів, а також спеціалісти з кібербезпеки та ІТ-забезпечення діяльності президента, парламенту чи уряду;
•  інші категорії, передбачені законом.

Також відстрочка надається:

• студентам денної чи дуальної форми навчання, які здобувають освіту вищого рівня, ніж попередньо отримана (включаючи докторантів та інтернів);
• науковим і педагогічним працівникам, що мають науковий ступінь і працюють не менше ніж на 0,75 ставки;
• людям, які втратили близьких родичів під час війни або бойових дій;
• членам сімей Героїв України, нагороджених посмертно за мужність під час Революції Гідності.

У серпні 2024 року ухвалено законопроєкт №11391, який розширив коло осіб, що мають право на відстрочку: тепер це стосується не лише рідних, а й неповнорідних братів і сестер загиблих або зниклих безвісти військових.

Крім того, не підлягають призову військові, звільнені з полону, та чоловіки, які пройшли базову військову підготовку, але ще не досягли 25 років – вони можуть служити лише за власним бажанням.

У Міністерстві освіти заявили про можливі зміни, які можуть скасувати відстрочку для студентів віком від 25 років, що навчаються у профтехзакладах. За словами заступника міністра Михайла Винницького, це пов’язано з численними випадками зловживань, коли дорослі чоловіки повторно вступають на навчання, щоб уникнути мобілізації.

Також уряд пропонує надати право на відстрочку педагогам державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які працюють щонайменше на 0,75 ставки у сферах еколого-натуралістичного, науково-технічного, дослідницько-експериментального або військово-патріотичного виховання.

Наразі законопроєкт із цими змінами до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було відкликано.

Як повідомлялося, Польща завершує програму безплатного житла та харчування для українських біженців, яка діяла понад три роки. Починаючи з листопада 2025 року, у центрах колективного розміщення залишаться лише представники вразливих категорій:

• пенсіонери (жінки від 60 років і чоловіки від 65, які отримують пенсію);
• люди з інвалідністю середнього або тяжкого ступеня;
• багатодітні сім’ї.

Для них держава виплачуватиме компенсацію у розмірі 15 злотих на день. Усі інші біженці, які не належать до цих груп, від 1 листопада повинні будуть самостійно оплачувати проживання у центрах або знайти інше житло.