Україна, яка стала піонером у використанні безпілотників у сучасній війні, перетворюється на центр інвестицій у сферу військових технологій. Як пише The Wall Street Journal, інтерес західних інвесторів до українських виробників дронів і оборонних стартапів різко зріс – завдяки успішно випробуваним у бойових умовах технологіям, що тепер мають глобальний потенціал, інформує «Главком».

Засновники українських компаній зазначають, що іноземні інвестиції допомагають їм перейти від «гаражного виробництва» до професійного рівня та конкурувати з великими західними гравцями. Для США ж українські стартапи можуть стати вирішенням власних проблем у галузі дронів.

«Так, вони винахідливі… Вони знають, що роблять», – каже співзасновник венчурного фонду Green Flag Ventures Джастін Зіф. Фонд було створено у 2023 році спеціально для підтримки українських компаній і нині формує пул інвестицій обсягом $20 млн.

За словами Зіфа, західні інвестори бачать в українських розробниках менше ризиків – більшість із них уже мають стабільний прибуток, клієнтів за кордоном і працюють за сучасними корпоративними стандартами. Крім того, Україна нещодавно дозволила приватним оборонним компаніям експортувати власну продукцію.

Після початку повномасштабного вторгнення Україна стала полігоном для розвитку дронових технологій. Багато моделей, що застосовуються на фронті, створені місцевими стартапами – вони часто ефективніші й дешевші за американські чи європейські аналоги.

У вересні київський стартап Swarmer, який починав у гаражі, залучив $15 млн – найбільшу інвестицію в український оборонний сектор із початку війни. Компанія розробляє програмне забезпечення на базі ШІ для координації ройових атак дронів і планує відкрити офіси у Варшаві та Остіні (США).

Інші інвестори також активно долучаються: американський фонд Ondas Capital планує інвестувати щонайменше $150 млн у перевірені бойовим досвідом технології, переважно в Україні, а чотири європейські венчурні фонди оголосили про спільні вкладення на $100 млн.

Попри ризики, пов’язані з війною, інтерес до України не згасає. «Тут є бізнес-можливість – і саме тому інвестори заходять», – каже керівна партнерка фонду D3 Евелін Бухацька, серед інвесторів якого є колишній гендиректор Google Ерік Шмідт.

Українські стартапи, як-от Teletactica чи група компаній MITS Industries, уже відкривають офіси в ЄС і розширюють експорт, перетворюючи досвід війни на конкурентну перевагу на глобальному ринку оборонних технологій.

Західні компанії все активніше входять у співпрацю з українськими виробниками безпілотників: німецька Quantum Systems у липні придбала 10% київської Frontline і допомагає масштабувати її виробництво. Ще два роки тому Frontline працювала в покинутій неопалюваній будівлі, зараз у компанії понад 100 працівників, а її флагманський дрон коштує близько $3 000 – у шість разів дешевше західного аналога, пояснює директор з маркетингу Микита Рожков.

Низька собівартість і бойова перевірка технологій змушують уряди Заходу дивитися в бік України: Пентагон уже уклав кілька контрактів з українськими стартапами на розробку дронів великої дальності та систем протидії БпЛА. Обговорюються моделі співпраці, за якими українські компанії передаватимуть технології в обмін на роялті чи інші виплати. Свої угоди з Києвом також мають Велика Британія та Данія – вони заохочують відкриття виробництв українських брендів на своїй території.

Інвестори зокрема відвідують профільні конференції: співробітники венчурної Plural, що інвестує, зокрема, у німецький Helsing, нещодавно зустрічалися з українськими стартапами й оцінювали їхні пропозиції. Водночас ринок стрімко насичується: за даними профільних рад, в Україні вже понад 300 виробників дронів, а сотні нових компаній з’являються по всій Європі та США. Експерти прогнозують відсів – «виживуть» небагато: «Більшість не виживе. Але якщо кілька прорвуться – матимемо переможців», – каже партнер фонду Plural Халед Геліуї.

Як повідомлялося, Китай постачає Україні комплектуючі для дронів за низькою ціною. Однак Пекін поступово скорочує продаж важливих компонентів Києву та його союзникам. Український експерт закликає ЄС заповнити цю прогалину.

Зазначається, що Китай все більше обмежує експорт компонентів для дронів в Україну. Пекін також перешкоджає спробам української оборонної промисловості імпортувати китайські електронні компоненти через союзні країни, такі як країни Балтії та Польща. 

До слова, китайські двигуни таємно постачаються через підставні компанії державному виробнику безпілотників у Росії під маркуванням «промислових холодильних установок», щоб уникнути виявлення після запровадження західних санкцій.