Про це в ефірі Еспресо заявив колишній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Перед усім хочу наголосити, що в Конституції України визначено українську як державну мову. І на виконання 10-ї статті Конституції ухвалено Верховною Радою восьмого скликання закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Цей закон поширюється на всі сфери суспільного життя на території України і захищає права громадян і в освіті, і в органах державної влади, в обслуговуванні тощо", - сказав він.Кремінь розповів про Хартію про регіональні або міноритарні мови. "Це європейський документ, який був ратифікований Україною понад 20 років тому. Але в оригіналі цього документа йдеться про міноритарні, тобто ті мови, які потребують захисту з боку держави. Тобто це йдеться про невеликі спільноти, які потребують свого захисту і в шкільництві, і в культурі, і в розвитку своєї національної самобутності. Скажімо, в переліку до цієї Хартії фігурують такі мови, як іврит, можуть фігурувати мови національних спільнот корінних народів, які справді потребують такої допомоги. Але сталося так, що понад 20 років тому цей документ було перекладено не з мови оригіналу, а з російського перекладу і за дивним збігом обставин до мов, які потребують захисту, хоча знову ж таки в 10-й статті Конституції згадується російська мова. До тих мов, які перебувають на межі зникнення, винесемо це в лапки і далеко за межі, у нас опинилася дивним чином російська. В мові і в тексті оригіналу російської мови бути насправді не може", - заявив ексуповноважений.Він пояснив про що насправді йдеться."Рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 21 року визначено, що Україна в особі Кабінету Міністрів і Верховної Ради України повинна розібратися із двозначністю, бо в нас одночасно ратифіковано два переклади цієї Хартії. Другий варіант був проголосований у 12-му році, якраз напередодні ухвалення Верховної Ради закону про засади державної мовної політики під сумнозвісним авторством Ківалова і Колісніченка, яким було і передбачено російську мову як мову регіонального значення", - наголосив Кремінь.На його думку, завдання української влади в особі різних гілок привести у відповідність до мови оригіналу цю Хартію, яка насправді про захист тих мов, які потребують захисту. "Вона є засобом комунікації для малочисельних спільнот України і створити відповідні вимоги і оновити перелік власне тих мов. За наполяганням різних представників різних громадських організацій, які репрезентують корінні народи, запропоновано туди увести, скажімо, румунську мову. Натомість зараз у нас є молдовська, Молдова відмовилась від молдовської мови, натомість погодилася на те, що державною повинна бути румунська. Крім того, іншого запропоновано внести замість єврейської мови, і так є в тексті самої Хартії таку мову іврит, і крім всього іншого запропоновано вилучити російську, тому що вона і так згадується в Конституції. Крім того, запропоновано взяти урумську, румейську тощо, тобто це мови малочисельних спільнот України", - сказав він.Кремінь вважає, що це відповідатиме і духу самої Хартії, це і Конституції, і рішенню Конституційного Суду України, який є конституційним актом і він має бути виконаний."За чотири роки було достатньо часу. Перебуваючи на посаді, я доклав зусиль до того, щоби Кабінет Міністрів в особі Міністерства закордонних справ здійснив переклад. Він справді відповідає мові оригіналу. Міністерство культури було суб'єктом подання. І перша спроба подання такого законопроєкту про внесення змін до Хартії датується 24 роком. Я автор такої ініціативи, як суб'єкт подання. І це було визначено власне самим мовним законом. Змінився уряд, змінилися міністри. Була друга спроба", - зазначив ексуповноважений.Він заявив, що підтримує позицію нашого уряду, Верховної Ради, що цей документ перезрів і без нього неможливо входити до європейського простору."Тому я не розумію, хто ті європейці, і чому сталося так. Але я дякую голові комітету Микиті Потураєву, який перший сказав про це. Про це не сказав уряд, про це не сказала Верховна Рада, або, скажімо, хтось із очільників нашої держави. Сказав Микита Потураєв, перебуваючи в Раді Європи, про те, що є величезний ризик. І не розумію, чому віцепрем'єр Тарас Качка і голова ДЕСС Віктор Єленський - були серед тих, хто запропонували відкликати цей законопроєкт, натомість не запропонувавши альтернативного тексту", - зазначив Кремінь. Ексуповноважений зауважив, що натомість ми побачили волання п'ятої колони, радість з-за поребрика, які почали тішитися з того, що справді вони зберегли російську мову."Тому моя чітка позиція полягає у тому, що текст Хартії українською мовою повинен відповідати духу і букві оригіналу. По-друге, переклад і перелік тих мов, які потребують захисту, має відповідати Конституції. По-третє, має бути виконано рішення Конституційного Суду України. І четверте, будь-яке загравання з російською мовою ставлять величезний знак питання перед тим, кому це вигідно. Вигідно може бути тільки кому? Країні-агресору", - підсумував він.Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що представники європейських інституцій неформально тиснули на урядовців, аби зупинити ухвалення законопроєкту №14120, що стосується внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов. Російську планували вивести з переліку.Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк підтвердила, що парламентська більшість на прохання уряду зняла з розгляду законопроєкт про зміни до Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.