Приблизно 4,7 млн українців перебувають у ЄС, користуючись тимчасовим захистом. Однак дія цього механізму має завершитись 4 березня 2027 року, навіть якщо війна з РФ до того часу не завершиться. У вересні 2025 року Рада Європи ухвалила рекомендації країнам-членам ЄС щодо внесення змін до своїх національних законодавств для "безболісного" припинення дії Директиви про тимчасовий захист. Йдеться насамперед про два варіанти: фінансова допомога для повернення в Україну або дозвіл на проживання. Однак значна частина країн ЄС уже суттєво скоротила допомогу чи посилила вимоги для українських біженців. Швейцарія депортуватиме шукачів притулку з Львівщини та ВолиніУ Швейцарії налічується приблизно 65 тис. українців зі статусом тимчасового захисту. Швейцарський уряд погодився, що статус захисту S для біженців з України не буде скасовано щонайменше до початку березня 2027 року. Однак уже з 1 листопада цього року на такий статус можуть претендувати лише ті новоприбулі українці, чиє останнє місце в Україні було в одній з окупованих областей чи областей, де тривають бойові дії."Члени Федеральної ради вирішили надавати статус захисту S лише особам, які мали останнє місце проживання в окупованих зонах або зонах бойових дій України. При наданні тимчасового захисту запроваджується розрізнення між регіонами, куди повернення вважається "допустимим" або "недопустимим". Наразі повернення вважається допустимим до таких регіонів як Волинь, Рівне, Львів, Тернопіль, Закарпаття, Івано-Франківськ та Чернівці", – йдеться у повідомленні уряду. При цьому, якщо Державний секретаріат з питань міграції відмовляє у наданні статусу захисту через те, що особа походить із регіону, куди повернення вважається допустимим, видається наказ про депортацію.Ще одна зміна з 1 листопада – особи зі статусом захисту S зможуть перебувати в Україні 15 днів на пів року (досі було 15 днів на квартал).У Польщі не планують продовжувати захист після березня 2026Польща продовжила тимчасовий захист українців до березня 2026 року. При цьому у команді президента Навроцького уточнили, що це останнє продовження тимчасового статусу для українців. Новий закон, який набув чинності з жовтня, також вніс зміни до отримання умов отримання медичних та соціальних послуг. Прямих грошових виплат для українських біженців у Польщі немає. Натомість на виплати за програмою 800+ (допомога на дитину у розмірі 800 злотих на місяць), а також на повну медичну допомогу можуть претендувати лише ті українці, які працюють та сплачують внески до ZUS (Заклад соціального страхування).З 1 лютого 2026 року іноземцям, які працюють у Польщі, треба буде подати нову заяву на отримання допомоги 800+, а ZUS почне перевіряти професійну активність українців. Також перевірятимуть дані з реєстру прикордонної служби: через надто довге перебування в Україні можна втратити не лише виплати, але й статус тимчасового захисту. У Чехії виплати тільки для вразливих, всі інші – на роботуУ Чехії українці з тимчасовим захистом можуть претендувати на фінансову допомогу від держави, але вона поступово скорочується. Так на виплату прожиткового мінімуму у розмірі 3130 чеських крон (приблизно 6,2 тис. грн) на місяць можна претендувати лише 150 днів. Далі виплати отримують лише вразливі категорії (діти до 18 років, особи з інвалідністю, літні люди тощо). Медичну страховку держава покриває усім також лише 90 днів, далі – лише вразливим категоріям, та тим, хто зареєстрований у службі зайнятості і шукає роботу."Чеська Республіка приймає найбільшу кількість українців на душу населення – майже 400 000. Солідарність та підтримка з боку чеської громади були вражаючими. Уряд, місцеві та регіональні органи влади разом з неурядовими та міжнародними організаціями успішно впоралися з ситуацією. Більшість українців працюють та інтегровані в суспільство. Тепер, коли тимчасовий захист незабаром завершиться, чеський уряд розпочав подвійний підхід: транзит українців з отриманням національного дозволу на проживання та підготовку підтримки для тих, хто хоче повернутися", – повідомила спеціальний посланник у справах українців у ЄС Ілва Йоханссон.Водночас українці, які живуть у Чехії, не так оптимістично налаштовані до "подвійного переходу"."Так званий подвійний підхід, оголошений чеським урядом, – переведення деяких українців на національні дозволи на проживання під час підготовки програм повернення – викликає низку правових та правозахисних питань. Запропонований спеціальний дозвіл на довгострокове проживання є дуже вибірковим, розробленим лише для "найкращих та найкваліфікованіших" заявників. Умови настільки суворі, що переважна більшість громадян України не в змозі їх виконати", – написала Вероніка Вічова у коментарі до посту Ілви Йоханссон. У Німеччині збираються зменшити соцвиплатиУ Німеччині одні з найкращих умов тимчасового захисту для українців. Люди, які не мають інших доходів, можуть претендувати на виплати Bürgergeld – приблизно 563 євро на дорослого, а також допомога на оренду житла та комунальні послуги та медичне страхування. Однак після низки змін ці виплати перенесли у Jobcenter – Центр зайнятості. Тож дорослим працездатним українцям пропонують роботу, на яку вони повинні зголоситись. Але якщо роботодавцю кандидат не підходить – виплати продовжують. Ще у квітні 2025 року у Німеччині анонсували скорочення виплат Bürgergeld для українців і навіть внесли зміни до коаліційної угоди, однак вони поки що не набули чинності. Основна причина невдоволення німців виплатами для українських біженців – низький рівень працевлаштування. Зокрема, за даними німецького Федерального агентства з праці, на березень 2025 року Bürgergeld отримували 701 тисяча українців, з яких понад пів мільйона –  віком від 15 до 66 років. Натомість працювали і сплачували внески у систему соціального страхування приблизно 270 тис. До порівняння, у Польщі працевлаштовані понад 70% дорослих українців зі статусом тимчасового захисту.