Уряди Болгарії та Румунії активно працюють над запобіганням зупинці ключових нафтопереробних заводів (НПЗ) і збоям у постачанні пального. Критична ситуація виникла після того, як набули чинності санкції США, запроваджені президентом Дональдом Трампом проти російських компаній, зокрема «Лукойлу». Про це інформує «Главком» із посиланням на Politico.

Парламент Болгарії 7 листопада ухвалив закон, який дає право уряду призначати керівника НПЗ «Лукойл» у Бургасі. Це наділяє Софію повноваженнями управляти підприємством, продати його чи навіть націоналізувати актив. Водночас, Болгарія веде переговори зі США, намагаючись отримати звільнення від дії американських санкцій.

У Румунії, де розташований завод «Лукойл Петротел», уряд поки що не ухвалив остаточного рішення. Високопосадовець повідомив, що Бухарест розглядає відтермінування санкцій як основний варіант, а можливу націоналізацію – як крайній захід. Міністр енергетики Богдан-Груя Іван заявив про «готовність до будь-якого сценарію» та прагнення зберегти економічну стабільність, припинивши при цьому фінансування Росії.

Аналітики вважають, що зупинка Плоєштинського заводу спричинить лише тимчасове зростання цін, оскільки він забезпечує близько 20% внутрішнього ринку. Однак це може створити проблеми для експорту пального в Молдову, чим, на думку експертки Ани Отилії Нуцу (Expert Forum), може скористатися Росія у своїй пропаганді.

Уряд Молдови 7 листопада запропонував викупити активи «Лукойлу», включаючи склад авіаційного пального, і звернувся до США з проханням відкласти введення санкцій.

Експерти зазначають, що НПЗ можуть працювати за умови збереження персоналу новим власником. Однак, на думку Михайла Крутіхіна, головною проблемою є пошук інвестора, який буде готовий взяти на себе юридичні ризики, високі страхові витрати та значні інвестиції. Ана Отилія Нуцу також наголошує, що будь-який продаж цих активів має відбуватися під контролем Євросоюзу для запобігання обходу антиросійських санкцій.

Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що за результатами його переговорів із Дональдом Трампом Будапешт домігся виключення країни з-під дії американських санкційних обмежень, які стосуються імпорту енергоносіїв із Росії.

Глава угорського уряду зазначив, що між стратегічними інтересами Угорщини та США немає розбіжностей чи суперечностей. Проте існує значна кількість збігів в інтересах обох держав, а також були питання, які вимагали врегулювання. Цим темам було присвячено тривалу розмову.

«Главком» писав, президент США Дональд Трамп висловив думку, що Угорщина не повинна зазнавати вторинних санкцій за купівлю нафти в Росії, на відміну від інших європейських країн. За його словами, Угорщині «дуже складно» «отримувати нафту і газ з інших регіонів». 

«Це велика країна, але вона не має виходу до моря, у неї немає портів. Тому вона має складну проблему», – заявив Трамп журналістам перед двостороннім обідом з Орбаном.