Паралельно з ритуальними заявами про «добрі стосунки» з російським диктатором, Президент США Дональд Трамп робить усе можливе, щоб максимально скоротити традиційні сфери впливу Росії, зокрема на Кавказі і в Центральній Азії.

6 листопада у Вашингтоні відбулася зустріч Президента США з лідерами країн Центральної Азії – Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану і Узбекистану. Її результати виходять далеко за межі традиційних дипломатичних контактів у форматі С5+1.

Вашингтон використав цей саміт для просування своєї стратегії розширення впливу у цьому багатому на ресурси регіоні, де раніше домінувала Росія, а останнім часом активізувався Китай. У центрі уваги – уран, мідь, золото, рідкоземельні метали, на які багата Центральна Азія. Трамп прагне не лише диверсифікувати постачання критично важливих мінералів, від яких США нині залежать від Пекіну та частково Москви, а й політично послабити своїх «друзів» з антизахідної «осі зла».

Інтерес до зближення між Вашингтоном і країнами Центральної Азії має взаємний характер. Окрім домовленостей щодо співпраці у сфері критичних мінералах, під час зустрічі були підписані угоди про продаж 37 літаків Boeing авіакомпаніям Казахстану, Таджикистану і Узбекистану. Ташкент оголосив про плани інвестувати в американську авіацію, сільське господарство та IT майже 35 млрд доларів протягом трьох років і понад 100 млрд – за десять.

Казахстан, своєю чергою, заявив про намір приєднатися до Авраамових угод про нормалізацію відносин з Ізраїлем – на підтримку зусиль США на Близькому Сході. Центральна Азія – не єдиний регіон, з якого США прагнуть витіснити Москву.

8 серпня у Вашингтоні, за посередництва Трампа, Президент Азербайджану Ільхам Алієв і Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підписали декларацію про мирні відносини. Документ передбачає створення транспортного коридору між основною територією Азербайджану та його анклавом Нахічевань через територію Вірменії. Він отримав назву «Маршрут Трампа». Виключні права на його використання протягом 99 років належатимуть США.

Окрім цього, обидві країни підписали двосторонні угоди з США про розширення співпраці в енергетиці, торгівлі та технологіях, а Вашингтон скасував обмеження на військову співпрацю з Азербайджаном.

Про успішність стратегії щодо витіснення Баку та Єревана з-під впливу Москви свідчать і плани Вірменії найближчим часом подати офіційну заявку на вступ до Євросоюзу, а також заява лідера Азербайджану Алієва від 6 листопада про його намір реформувати Збройні Сили Азербайджану за стандартами НАТО.