Про це і не тільки писали світові ЗМІ 10 листопада.Європа вже на початку 2030-х може зітнутись з перевиробництвом зброї“Чи чекає на нас надлишок боєприпасів 155-го калібру?". Статтю з такою назвою опублікувало польське видання Rzeczpospolita."У Європі швидко зростають потужності виробництва артилерійських боєприпасів і до 2027 року виробництво може досягти 2 мільйонів одиниць щорічно. Якщо не вибухне чергова війна з Росією, пропозиція, ймовірно, перевищить попит на початку 2030-х років", – пише Rzeczpospolita.У  2023  Європейський Союз ухвалив так званий Закон про сприяння виробництву боєприпасів (ASAP), який передбачав фінансування у розмірі 500 мільйонів євро на розширення потужностей виробництва боєприпасів. Однак ключем до розвитку було зростання попиту на снаряди, що спонукало оборонні компанії інвестувати.Закладення заводу Rheinmetall у містечку Байсогала у Литві на початку листопада 2025, фото: RheinmetallЗа даними видання, Rheinmetall інвестує до 300 млн євро у завод у Литві, який розпочне виробництво уже в 2027, а також 500 мільйонів євро у завод в німецькому Унтерлюсі, який з  2027 року вироблятиме 350 000 снарядів на рік. Також Rheinmetall інвестує у виробництво боєприпасів у Румунії (500 мільйонів євро) та Латвії (300 мільйонів євро). Британська BAE Systems також збільшує інвестиції у виробництво і збільшення своїх потужностей у кілька разів. Також  Rzeczpospolita відзначає, що виробництво боєприпасів в Україні також зростає."Якщо врахувати також потенціал американців, які нещодавно оголосили, що до середини наступного року вироблятимуть приблизно 100 000 снарядів на місяць, то, схоже, до 2027 року виробничі потужності 155-мм артилерійських снарядів у Західній Європі, Україні та США досягнуть приблизно 4 мільйонів штук на рік", – повідомляє видання. Якщо не розпочнеться повномасштабна війна Росії з НАТО, то до кінця десятиліття країни Європи поповнять свої запаси, а далі підприємства можуть зіткнутись з проблемами зі збутом."Якщо через кілька років постачання артилерійських снарядів справді перевищить попит, західні країни зіткнуться з дилемою: чи підтримувати фінансово невигідні заводи, чи дозволити їм збанкрутувати. Урок війни в Україні чітко показує, що держави повинні підтримувати виробничі потужності в збройовій промисловості, навіть якщо це щорічно коштує грошей. Однак у політиків і виборців коротка пам'ять, і через кілька років, коли війна в Україні вщухне, такі рішення будуть набагато менш очевидними, ніж сьогодні", – підсумовує Rzeczpospolita.Велика Британія, Франція та Німеччина розгортають групи боротьби з дронами у Бельгії"Велика Британія наслідує приклад Франції та Німеччини, надаючи персонал та обладнання для допомоги Бельгії у протидії вторгненням дронів навколо чутливих об'єктів, повідомив у неділю BBC начальник Генерального штабу оборони Великої Британії Річард Найтон", – пише Politico.Будівля Європарламенту у Брюсселі. фото: Getty ImagesМинулого тижня аеропорти Брюсселя та Льєжа призупиняли польоти через те, що у повітряному просторі помітили неідентифіковані дрони. Тако дрони пролітали над портом Антверпена і навіть військовими базами Бельгії."Вторгнення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на критично важливі об'єкти інфраструктури ЄС загострилися в останні місяці. Європейська комісія назвала їх частиною гібридної війни, яку Росія веде проти блоку. Росія заперечує ці звинувачення", – повідомляє Politico.Міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив, що Національний центр повітряної безпеки Бельгії буде повністю функціональним до 1 січня 2026 року. Тим часом уряд Бельгії звернувся по допомогу до Берліна, Парижа та Лондона, які направляють експертів ВПС.Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що вторгнення дронів пов'язані з переговорами щодо використання заморожених російських активів для фінансування зусиль України щодо захисту від тотального вторгнення Москви. Йдеться про 140 мільярдів доларів Ці активи здебільшого зберігаються в бельгійському об'єкті Euroclear.