Єврокомісія та Бельгія поки не досягли домовленості у переговорах щодо “репараційного кредиту” для України. Крім того, проти цього виступаютьще дві країни ЄС. Чи є в ЄС план “Б” для допомоги Україні?

Консенсусу не досягнуто

Наприкінці минулого тижнявідбулася технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії для обговорення пропозиції використати заморожені російські активи (ЗРА) для фінансування відновлення України протягом наступних двох років.

Нагадаємо, ЄС хоче залучити близько 140 млрд євро ЗРА, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Плану керівництва ЄС щодо використання ЗРА дали промовисту назву – “репараційний кредит”.

За словами джерел Euronews, бельгійська сторона занепокоєна відсутністю альтернативних пропозицій від Єврокомісії та потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.

Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради.

“Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим. Наслідки не можуть бути тільки для Бельгії”, -  наполягає прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.

Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.

Словаччина та Угорщина теж проти

Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.

“Ми хочемо закінчити війну чи підігріваємо її? Ми збираємося надати Україні 140 млрд євро, щоб війна тривала. Що це означає? Що війна триватиме ще принаймні два роки”, - сказав прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

За його словами, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.

Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.

Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.

Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.

Справа перебуває на стадії судового розгляду. Такі процеси в Суді ЄС часто тривають роками, тому швидкого вердикту очікувати не варто.

Загалом Угорщина регулярно використовує своє право вето для блокування великих пакетів допомоги Україні. Зокрема, вето накладалося на виділення 50 млрд євро для України (механізм Ukraine Facility) у грудні 2023 р. Також вона блокувала кредит в розмірі 35 млрд євро від ЄС (частина кредиту G7, забезпеченого російськими активами), доки не стануть відомі результати виборів у США.

Прем'єр-міністр Угорщини часто висловлює занепокоєння щодо використання російських активів.

“Питання в тому, чиї це гроші. Якщо це чужі гроші, Угорщина ніколи їх не торкнеться. Ми не крадії. Ці гроші не наші.”, - казав прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

У жовтні 2025 р. він заявив, що план Заходу використати валютні резерви РФ може стати “передвісником російсько-європейської війни”. На його думку, єдиний спосіб запобігти ескалації – “прямі російсько-європейські переговори”.

“План Б”для України

В ЄС розуміють, що в них залишилось мало часу для прийняття рішення щодо “репараційного кредиту”.

“Що довше затримуємося, то складніше буде розв’язати проблему. Це може поставити під сумнів деякі можливі проміжні рішення”, - заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс

Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом бюджету вже навесні, якщо кошти не надійдуть вчасно. Без домовленості щодо використання російських активів країнам ЄС доведеться фінансувати Київ власним коштом - але бажання робити це небагато після того, як пандемія спустошила національні бюджети, зазначає Politico.

“Як ми знайдемо 140 млрд євро в бюджетах Європи саме зараз?” - обурено запитав один із заступників міністрів фінансів, критикуючи позицію Бельгії, додавши, що “це просто неможливо”.

Наразі ЄС активно працює над розробкою резервних варіантів, які називають “План Б”, на випадок, якщо використання доходів від ЗРА лишатиметься заблокованою.

Головна альтернатива полягає у випуску спільного боргу ЄС. Це означає, що країни-члени ЄС можуть колективно випустити облігації на міжнародних ринках, щоб залучити необхідні десятки мільярдів євро. Ці кошти потім були б спрямовані на підтримку української економіки та її відновлення. Цей механізм є прямим “Планом Б” на випадок, якщо політична воля щодо використання російських активів не буде знайдена.

Крім того, продовжує просуватися ідея так званої “репараційної позики” або кредиту G7. Цей план передбачає надання Україні великого кредиту, який буде погашатися не з бюджетів країн-донорів, а коштом майбутніх прибутків, що генеруються замороженими російськими активами. Це вважається найбільш фінансово обґрунтованим рішенням, яке звільняє європейські бюджети від прямого навантаження, але його реалізація гальмується через юридичні та політичні застереження деяких країн.

Нарешті, існує постійний стратегічний напрямок, відомий як європейський “План Б” на випадок припинення допомоги США. Він полягає у посиленні індивідуальної фінансової та військової підтримки з боку окремих європейських держав. Цей підхід спрямований на забезпечення того, щоб загальний потік допомоги Україні не припинявся, незалежно від політичних рішень у Вашингтоні чи внутрішніх суперечок у Брюсселі.

Європейські лідери прагнуть фіналізувати свою стратегію фінансування України до грудневого саміту, щоб запобігти можливому бюджетному дефіциту.

ЄК продовжить переконувати противників “репараційного кредиту”

Водночас ЄКпродовжить активні переговори та політичну роботу, щоб переконати Бельгію, Угорщину та Словаччину підтримати план “репараційного кредиту”, оскільки більшість країн ЄС вважають його найкращим варіантом фінансування України.

Методи переконання зосереджені на двох ключових напрямках. Для Бельгії, а також Словаччини, ЄК готує посилені та доопрацьовані юридичні гарантії. Йдеться про офіційно закріплені обіцянки, що у разі будь-яких судових позовів чи фінансових ризиків, відповідальність і потенційний фінансовий тягар будуть розділені між усіма країнами-членами ЄС, а не ляжуть виключно на бельгійський бюджет чи депозитарій Euroclear. Це має зняти юридичні та фінансові застереження Брюсселя.

Також ЄК планує представити Бельгії документ із можливими альтернативними способами фінансування України, які передбачають запозичення в ЄС. Очікується, що де Вевер погодиться на компроміс, якщо переконається, що інших реальних варіантів немає.

Щодо Угорщини, яка має переважно політичні заперечення, переконання зводиться до політичного тиску та використання альтернативного “Плану Б” як важеля впливу. Погроза переходу до випуску спільного боргу ЄС, який є фінансово менш вигідним для всіх членів, використовується для того, щоб підштовхнути уряд Орбана до згоди на використання доходів від російських активів, оскільки це менш обтяжливо для національних бюджетів. Мета цих зусиль - досягти консенсусу щодо фінальної схеми фінансування до грудневого саміту ЄС.

Вікторія Хаджирадєва