Після того, як Володимир Зеленський став президентом України, у Польщі з’явилася надія, що українська влада зможе по-іншому подивитися на складні сторінки спільної історії, зокрема на постать Степана Бандери. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів польський історик Лукаш Адамський.

«Був прийнятий закон про УПА, (про визнання членів ОУН та УПА борцями за незалежність України; документ ухвалено у квітні 2015 році – «Главком»), який заборонив ставити під сумнів правомірність боротьби Української повстанської армії (УПА) за незалежність України у ХХ столітті. А тому на підставі цього закону не можна вимагати демонтажу пам’ятників борцям за незалежність України, як, наприклад, Роману Шухевичу, – бо це «наруга над їхньою пам’яттю» і «приниження гідності Українського народу». Все це радикалізувало ті польські кола, які й до того були україноскептичними», – зазначив історик.

Адамський підкреслив, що у 2018 році у Польщі ухвалили закон, який передбачав кримінальну відповідальність за заперечування злочинів українських колаборантів Третього Рейху. За словами історика, після обрання Зеленського президентом України у Варшаві сподівалися, що це відкриє шлях до проведення ексгумацій жертв та до більш зваженого обговорення постаті Бандери. «А потім прийшов Зеленський і поляки подумали: ну добре, от тепер можуть бути проведені ексгумації. Та й про Бандеру – від якого ніхто, звісно, не відмовиться – почнуть говорити, напевно, не тільки як про героя. Та й увесь радикальний західноукраїнський націоналізм буде підданий нарешті ревізії…», – сказав він.

Історик зазначив, що дозвіл на ексгумацію вдалося отримати, однак це сталося вже запізно. Тим часом Росія почала використовувати антипольську та одночасно антиукраїнську риторику, а польські політики – спекулювати на темі Волинської трагедії. Саме це, за його словами, і призвело до нинішньої політичної напруженості між країнами. «Всі демократичні політики є певною мірою популістами, бо мусять заручатися підтримкою всього народу...», – зауважив він.

«Я радий повідомити, що наступного року зміцниться діалог міг нашими істориками. Є план провести великий з’їзд польських і українських істориків. Ідея в тому, щоб ми проаналізували сучасний стан досліджень і усі прогалини історичної науки, щоб проговорили проблеми методології та термінології. І, зрештою, щоб ми відповіли на питання, на яких цінностях ми маємо будувати наш діалог – сучасних чи тих, які були властиві 1940-м рокам. Це повинна бути щира розмова, в якій візьмуть участь не тільки історики ліберальних поглядів», – підсумував польський історик.

До слова, польський історик Лукаш Адамський заявив, що поляки під час подій на Волині діяли переважно у стані афекту, відповідаючи на дії Української повстанської армії. На його переконання, саме УПА розпочала етнічні чистки, а польська сторона лише оборонялася.