Світові запаси рідкоземельного елемента ітрію починають виснажуватися, а його ціна в Європі досягла безпрецедентного рівня. За даними агентства Reuters, це стало прямим наслідком експортних обмежень, запроваджених Китаєм, який домінує на глобальному ринку рідкоземельних металів, пише «Главком».

Китай, який забезпечує 70% світового виробництва та 90% переробки рідкоземельних металів, використовує експортні обмеження як відповідь на американські мита та геополітичний тиск. Це рішення, яке діє з квітня, викликало глобальні наслідки. Ціни на оксид ітрію, що використовується для виробництва теплоізоляційних покриттів, зросли на 4400% з січня, досягнувши $270 за кілограм. Для порівняння, на внутрішньому ринку Китаю ціни ледь сягають $7 за кілограм, що підкреслює драматичний розрив, спричинений обмеженнями.

Скорочення поставок ітрію спричиняє серйозні побоювання щодо дефіциту та порушення виробничих ланцюгів на Заході. Хоча після переговорів між президентом США Дональдом Трампом та головою КНР Сі Цзіньпіном були тимчасово призупинені деякі жовтневі обмеження, запроваджені ще у квітні залишаються чинними.

За словами аналітика Argus Еллі Саклатвлі, експорт ітрію все ще вимагає ліцензії від Пекіна, що суттєво ускладнює постачання. Поки що ліцензії видаються лише на невеликі партії, що призводить до значних затримок у постачанні матеріалів.

До слова, російський енергетичний гігант «Газпром» розпочав роботу над технічною документацією, необхідною для перенаправлення значних обсягів природного газу, які раніше постачалися до Європи, на ринок Китаю.