Призначення Майка Помпео до наглядової ради Fire Point - це вже не перший приклад того, як окремі бізнесово-політичні персонажі намагаються перетворити американські імена на "дах" для своїх приватних ігор.Це ж вже було... Пам'ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” - і для хороших рішень, і для дуже сумнівних. Минуло десять років — знову той самий "рецепт". Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне — мати американське прізвище у раді, щоб потім можна було сказати: "Це ж не ми, це ж у нас тут люди рівня Держсекретаря сидять. Усе по-чесному".Читайте також: Про справжні причини корупціїОсь у цьому і полягає головний трюк — не в розвитку компанії, не в прозорості, не в стратегії. А в намаганні прикритися чужими політичними брендами, аби мати додатковий захист і легітимність. Бо завдання виглядає так: знайти американця в раді, назвати це "міжнародним партнерством" і прикривати ним свої приватні інтереси.Україна вже раз отримала ляпас у справі Burisma, коли приватні рішення окремих осіб втягнули країну в американські внутрішні баталії. Дуже дивно, що урок ніхто з ОП так і не вивчив.Бо сьогодні ми бачимо повторення того самого механізму: пошук “американського даху” замість побудови нормальних правил гри.І як завжди — удар по репутації отримає не приватна компанія.Граблі ті самі, просто актори нові.ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.