1. Зараз багато хто пише, що Зеленському треба публічно пообіцяти не йти на другий термін. Мовляв, якщо команда президента перестане думати про майбутні вибори, їм легше буде ухвалювати непопулярні, але конче важливі для країни рішення.На жаль для країни, так не буде.Насправді щойно Зеленський публічно пообіцяє не йти на другий термін, як його оточення перемкнеться з проблеми "як виграти наступні вибори" на проблему "куди втекти після наступних виборів і як готуватися до цієї втечі вже зараз".Адже це особисто Зеленському, з урахуванням його заслуг 2022 року, оголосять неформальну "амністію" за всі його численні порушення Конституції та законів України. А на його оточення цей привілей точно не пошириться. Тому воно вболіває за цю країну рівно настільки, наскільки розраховує і після наступних виборів зберегти за собою владу. Як я вже колись писав, в них зараз дуже проста альтернатива: після наступних виборів сидіти або на Банковій, або на Лук'янівці. А якщо Зеленський публічно відмовиться від другого терміну, альтернатива буде інакша: сидіти або на Лук'янівці, або в готелі в Дубаї чи Відні.2. Так само скептично я ставлюся до ідеї "коаліційного уряду" за участі здорової частини "Слуг", "Голосу" та "Євросолідарності". Проблема навіть не в тому, що на це в парламенті нема й не буде голосів. Читайте також: Як очиститись від кругової порукиПроблема в тому, що наявність такого уряду негайно поверне в країні ситуацію двовладдя: адже будь-який уряд, здатний сказати ОПУ "ні", негайно перетвориться для ОПУ на ситуативного ворога. Але ще гіршим є інший наслідок: від того Зеленський втратить відчуття (і так великою мірою оманливе), що він контролює ситуацію в країні. А Зеленський-президент, який не відчуває, що контролює ситуацію — це ще гірше, ніж Зеленський-президент, який намагається контролювати ситуацію тими вкрай примітивними управлінськими засобами, які він, як дилетант в галузі управління складними системами, тільки й здатен зрозуміти.Тому ні на першу, ні на другу проблему — плани/мрії команди Зеленського про другий термін і фатальна залежність уряду від ОПУ — насправді немає швидкої ради. Хай би як комусь хотілося вірити в протилежне.ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.