Світ знав про масову загибель українців під час Голодомору 1932-1933 років, але не зупинив трагедію.

Про те, чому міжнародна спільнота не відреагувала на злочини сталінського режиму, в інтерв'ю РБК-Україна розповів завідувач відділу дослідження геноциду Національного музею Голодомору-геноциду, доктор філософії з історії Михайло Костів .

За словами історика, твердження про повне приховування Голодомору - міф. У 1932-1933 роках у Великій Британії, США, Франції та інших країнах виходили публікації, які прямо говорили про масову загибель людей у Радянському Союзі.

"Якщо переглянути іноземну пресу того часу, інформації про Голодомор доволі багато. У західних країнах знали, що в Україні вмирають мільйони", - зазначає Костів.

Водночас СРСР вів власну інформаційну кампанію, наполягаючи, що ніякого голоду немає. Це створювало ефект "інформаційної війни".

Першими реагувати почали українці на західноукраїнських землях - тодішній території Польщі та Румунії. Там створювали громадські комітети порятунку, збирали продукти й поширювали інформацію про трагедію.

Однак Радянський Союз заперечував сам факт голоду й офіційно жодної допомоги не приймав.

Надіслати продукти можна було лише приватно - через магазини мережі "Торгсин", доступні лише тим, хто мав родичів за кордоном.

Активістка Мілена Рудницька намагалася порушити питання Голодомору в Лізі Націй, однак міжнародна організація не ухвалила жодного рішення, здатного врятувати українців.

Про трагедію також повідомляли європейські діячі:

• норвежець Йоган Людвіг Мовенкель,
• архієпископ Відня Теодор Інніцер,
• німецький політичний діяч Евальд Амменде, який у 1935 році видав одну з перших книг про Голодомор і писав у пресі про мільйони жертв.

СРСР реагував агресивно - звинувачував Австрію та Німеччину у "наклепах" і публікував матеріали, покликані дискредитувати критиків.

В американській пресі також з’являлися матеріали про український голод, українська громада організовувала масові акції, а конгресмен Гамільтон Фіш намагався підняти це питання в Палаті представників.

Однак у 1933 році США та СРСР встановлювали дипломатичні відносини. Це стало ключовим чинником, який "переважив" тему голоду.

"Дехто в українській громаді Америки навіть критикував президента Франкліна Рузвельта за співпрацю з Радянським Союзом", - нагадує Костів.

Нагадаємо, 22 листопада 2025 року Україна вшановує День пам’яті жертв Голодоморів - день загальнонаціональної жалоби за мільйонами українців, убитих тоталітарним режимом СРСР.

Також ми розповідали про походження акції "свічка у вікні", яку запропонував американський історик Джеймс Мейс у 2003 році. Ми пояснювали, як виникла ця традиція, чому її підтримують щороку та ким був Мейс - один із головних дослідників Голодомору, який назвав його геноцидом українського народу.