Обовʼязковість залучення до реалізації проєктів у сфері будівництва інженерів-консультантів може сприяти монополізації ринку. Особливо враховуючи нинішні підходи до формування оплати за їхні послуги при відсутності відповідальності.

На цьому наголосила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише РБК-Україна.

Під час презентації аналітичного звіту "Ризики у діяльності Інженера Консультанта. Презентація дослідження", організованої Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI), Шуляк зазначила, що крім цього, на ринок вкрай негативно впливають і інші ризики, що призводять до системних проблем в ефективності, прозорості та якості реалізації будівельних проєктів в Україні. 

Автори звіту, підкреслила Шуляк, вказують на ризики, пов’язані з наданням послуг інженерів-консультантів у будівництві, а такожу на низку системних проблем, які негативно впливають на ефективність, прозорість та якість реалізації будівельних проєктів в Україні. 

Зокрема, йдеться про недостатність правового регулювання доступу до професії та сертифікації. В Україні відсутні чіткі вимоги до навчальних програм, необґрунтовані обмеження у вигляді додаткового сертифікування та страхування цивільно-правової відповідальності, а також неможливість для іноземних фахівців напряму працювати на українському ринку.

Крім цього, є ризики в процедурі закупівель послуг інженерів-консультантів. Практика встановлення замовниками в тендерній документації необгрунтованих вимог до потенційних учасників, відсутність у державних електронних системах інформації про результати діяльності у попередніх проєктах призводить до зниження конкуренції під час закупівель та можливого залучення недобросовісних інженерів-консультантів.

Не меншим ризиком є відсутність критеріїв оцінки якості та своєчасності послуг, а також неврегульованість конфлікту інтересів між інженерами-консультантами та підрядниками підвищують ризик надання неякісних послуг. Також ускладнює прозорість та контроль реалізації проєктів відсутність чіткого регламенту щодо складу та змісту звітної документації діяльності ІК, а також механізмів доступу ІК до інформації від підрядників.

"Як зазначають автори звіту, відсутність законодавчо визначених повноважень інженерів-консультантів щодо фіксації недоліків, участі в оформленні виконавчої документації та контролю за діяльністю ІК з боку замовника створює ризики зниження якості будівництва. Водночас є проблема і з допуском іноземних фахівців до надання послуг на території України - через те, що норми професійного стандарту "Інженер-консультант (будівництво)" та Порядку професійної атестації поширюються виключно на вітчизняних фахівців", - пояснила Олена Шуляк.

Вона також додала, що не сприяє розвитку прозорого й професійного ринку інженерів-консультантів створення свого роду монополії, оскільки дедалі частіше в проєктах з’являється обов’язкова вимога залучення інженера-консультанта, коли йдеться про проєкти за державний кошт. Причому це залучення не є обґрунтоване з точки зору складності проєкту. Це, акцентувала Шуляк, особливо важливо в контексті того, що сума державного портфеля інвестицій вже перевищує 11 трлн грн, і тільки на наступний рік планується реалізація проєктів на понад 200 млрд грн.

"Зараз у відповідному реєстрі - понад 385 інженерів-консультантів. Але фахівців, які реально можуть супроводжувати складні інфраструктурні проєкти, в країні близько пів сотні. І саме на них ми намагаємося покласти частину державного портфеля інвестицій, який уже перевищує 11 трлн грн. Дедалі частіше у проєктах з’являється обов’язкова вимога залучення інженера-консультанта. Не за потреби чи за складністю, а просто - обов’язково. Тобто ми навантажуємо ринок, який ще не існує в зрілій формі, і підживлюємо монополію", - зауважила Шуляк.

Не менш небезпечний, зазначила вона, і принцип визначення вартості послуг. Коли винагорода інженера-консультанта нараховується як відсоток від вартості будівництва - 3%, а разом із технаглядом - 4,5% йде привʼязка не до якості роботи, а до, умовно, ціни бетону. При цьому відповідальність для них нульова.

"Коли в професії немає зрозумілих прав, обов’язків і меж компетенції, то зʼявляються кримінальні справи, де інженер-консультант підписує документи, не виїжджаючи на об’єкт, схеми, де фахівець стає не гарантом якості, а просто людиною з підписом. Тому нам потрібен не формальний інститут інженерів-консультантів, а професійний, прозорий і відповідальний", - наголосила Олена Шуляк.

Для цього, на її думку, необхідно:

• Формувати прозорий і конкурентний ринок інженерно-консультаційних послуг.
• Визначити чіткі стандарти відповідальності, прав та обов’язків.
• Реформувати систему оплати - прив’язати її до результату, а не до вартості будівництва.
• Ліквідувати можливість монополізації доступу до реєстрів і сертифікації.
• Гармонізувати процеси з європейськими практиками, а не імітувати їх фрагментами.

На думку авторів звіту, пояснила Олена Шуляк, досвід Австрії, Німеччини та Франції в сфері послуг може бути цінним для України, особливо в контексті відбудови інфраструктури, впровадження сучасних технологій та гармонізації з європейськими стандартами. Зокрема, досвід Австрії показує, наскільки ефективним у цьому плані може бути використання ВІМ-технологій. 

Впровадження в Україні BIM-технологій буде фаховою підтримкою принципів прозорості та підзвітності процесів з відбудови і відновлення України. Але для цього потрібно закріпити їх використання на обов‘язковому рівні для випадків, коли йдеться про відновлення об‘єктів за бюджетні кошти або за кошти міжнародних партнерів.

"У парламенті триває робота з обов‘язкового впровадження BIM-технологій для об‘єктів, відновлення яких фінансуватиметься за бюджетні кошти або за кошти міжнародних партнерів. Відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання і наразі його готують до другого", - резюмувала Олена Шуляк.  

Наприкінці листопада Шуляк розповідала, що у Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт про обовʼязковість застосування ВІМ-технологій при проєктуванні обʼєктів, які будуються за державний кошт, і великих інфраструктурних об'єктів. Однак, за її словами, цей процес рухається не так швидко, як цього б хотілося.