У новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) не передбачено винятків для України – начебто тому, що вплив CBAM на українську економіку буде мінімальним. Але ці оцінки є відірваними від реальності, а відсутність спеціального режиму для країни, що веде війну, викликає занепокоєння, каже голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації (EBA), директор GMK Center Станіслав Зінченко. 

У висновках ЄК зазначає, що навіть попри війну Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичним обсягом. До блоку постачаються чавун і сталь (12,3% експорту до ЄС), цемент (0,6%), алюміній (0,3%). Сукупний експорт товарів, що підпадають під дію механізму, становить близько 2% ВВП України.

За оцінками Єврокомісії, вплив CBAM на Україну начебто буде «обмеженим». Однак в Україні такі оцінки є відірваними від реальності, вказує Зінченко – адже українська сталеливарна промисловість критично залежить від збуту в ЄС, куди за 10 місяців 2025 року було спрямовано 81% експорту готової металопродукції. Натомість посилення конкуренції з Китаєм та поширення CBAM створюють ризики втрати ринку.

«Ми категорично не згодні з оцінкою Єврокомісії про «обмежений вплив» CBAM на Україну. Моделювання виглядає спрощеним, не враховує міжгалузеві зв’язки й непрямі наслідки. Якщо постраждає експорт сталі, постраждає велика частина економіки», - наголосив експерт.

За оцінками GMK Center, лише чорна металургія забезпечила 7,2% ВВП України у 2024 році. При цьому під CBAM підпадає приблизно 6% товарного експорту, а це орієнтовно $2,5 млрд. Механізм створює загрозу втрати цих доходів.

«Потенційні платежі CBAM значно підвищують собівартість української продукції. Для чавуну вони можуть становити близько €100/т, гарячекатаного прокату – €111/т, арматури – €104/т. Це ставить українських виробників у неконкурентне становище порівняно зі світовими експортерами. Найбільші ризики стосуються довгомірного прокату та квадратної заготовки, які в Україні виробляються за конвертерною технологією: до 2030 року CBAM може повністю зупинити експорт цих товарів до ЄС», – підкреслив Зінченко.

Наслідки для України можуть бути масштабними: зупинка трьох із семи працюючих доменних печей, скорочення понад 13 тис. робочих місць та зрив ланцюгів постачання європейських виробників, у які інтегрована Україна.

«Окреме занепокоєння викликає те, що Єврокомісія посилається на «мінімальний вплив» CBAM як аргумент проти тимчасового звільнення України від механізму. Однак це суперечить логіці самого регламенту. Регламент передбачає особливий режим не за критерієм розміру економічного ефекту, а за природою події. Війна не потребує доведення через економічні моделі», – підкреслив експерт і закликав уряд активніше працювати з європейцями для відтермінування CBAM для України.

Нагадаємо, за даними ФРУ, у разі запровадження CBAM для України, вже до 2034 рр. падіння ВВП складе $8,7 млрд до 2026 р., а у 2034 – вже $11,3 млрд. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 р.