Сьогодні, 5 травня, виконання своїх обов’язків розпочинає тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі Девіс. «Амбасадорка Девіс від імені президента США Дональда Трампа та державного секретаря США Марко Рубіо координуватиме співпрацю посольства США з урядом і народом України», – сказано у повідомленні посольства.

Відразу роз’яснимо термінологію: тимчасово повірений – другий за рангом дипломатичний статус після посла. Посол подає вірчу грамоту главі держави, а тимчасово повірений акредитується при МЗС. Отже, призначення Сполученими Штатами тимчасово повіреного замість посла – це гра на пониження дипломатичного представництва. І це те, про що попереджали експерти після відставки Бріджит Брінк: повноцінного посла Америки в Україні може не бути довго.

Але сама персона Джулі Девіс компенсує цей момент. Бо, по-перше, вона – досвідчена дипломатка, а по-друге, – людина, яка щиро симпатизує Україні. «Главком» погортав її пости в мережі Х і може засвідчити, що слова support for Ukraine (підтримка України) зустрічаються там доволі часто – у різних варіаціях та контекстах. І це – ще до призначення пані Девіс тимчасовою повіреною.

Кар’єрна дипломатка і бакалавр мистецтв

Джулі Девіс називають «кар’єрною дипломаткою». Це означає, що до дипломатичної посади вона цілеспрямовано йшла до цього упродовж життя.

Девіс отримала ступінь бакалавра мистецтв в університеті Північної Кароліни та диплом магістра публічної політики Принстонського університету. В американських реаліях словосполучення «бакалавр мистецтв» – вachelor of Arts – є далеким від нашого прочитання. Це – рівень фахівця з гуманітарних наук, який й здобула Девіс. Навчаючись, вона обрала спеціалізацією Росію та країни Східної Європи.

У 2011-2013 роках Девіс працювала в Міжнародному військовому штабі НАТО (International Military Staff). Цей орган продукує військову аналітику, і Девіс відповідала у ньому за напрям оборони та стримування. Конкретніше – працювала із сектором Північної Європи та Балтії.

Пізніше вона отримала посаду заступника помічника державного секретаря США у справах Західної Європи та Європейського Союзу. Працювала і заступником постійного представника місії США при НАТО, займаючись підготовкою до Брюссельського саміту 2018 року.

Це був, до речі, значимий для нашої країни саміт, у рамках якого була запланована робота комісії «Україна – НАТО». Її роботу тоді заблокувала Угорщина, вчергове висунувши вимоги до українського закону про освіту. Натомість зустріч президентів України і США – Петра Порошенка і Дональда Трампа – на полях саміту все ж відбулася.

Далі у послужному списку Девіс була робота заступника держсекретаря з питань управління та ресурсів. Також вона обіймала посаду директора оперативного центру Державного департаменту США.

За свою кар'єру вона встигла попрацювати у посольствах Сполучених Штатів Америки у Грузії, Україні та Росії. Девіс є штатним членом Вищої дипломатичної служби США й має нагороди, у тому числі президентську.

В її кар’єрі був цікавий момент, пов'язаний з Білоруссю – вона могла стати послом США у цій країні. Власне, таке призначення вже погодив Дональд Трамп, але… його відхилив білоруський диктатор Лукашенко.

Категоричне несприйняття Лукашенка

Американського посла в Білорусі не було з 2008 року. Останню дипломатку, яка посідала цю посаду – Карен Стюарт – відкликали із Мінська в березні 2008-го. Це була дзеркальна відповідь на дію білоруської влади, коли та відкликала зі США свого посла Михайла Хвостова. Причиною стало введення санкцій США проти Білорусі через порушення прав людини.

Але у 2019 році – на початку першої каденції Трампа – Мінськ та Вашингтон вирішили відновити міждержавні зв'язки на рівні послів. У 2020 році держсекретар Майк Помпео офіційно відвідав Білорусь, де зустрівся Лукашенком, і майже відразу після цього Трамп вніс кандидатуру Девіс на посаду посла США. Її затвердив Конгрес, і Джулі мала б вирушати до Мінська, але Білорусь відмовила їй у візі.

Своїм демаршем Лукашенко вистрелив собі у ногу, адже перебування в країні офіційно призначеного посла США легітимізувало би його владу. Але цього не сталося, і Девіс отримала статус «спеціального посланника Сполучених Штатів з питань Білорусі».

Фізично Джулі Девіс перебувала у сусідній Литві і звідти нагадувала про те, чим є режим Лукашенка. Зокрема зверталася з підтримкою до тієї частини білоруського народу, що не злякалася виступити проти остаточного встановлення у Білорусі лукашенківської диктатури.

«Для мене було честю стояти поруч з вами – навіть здалеку – з моменту мого затвердження Сенатом у грудні 2020 року на посаду першого посла США в Білорусі за понад десять років, – писала Джулі Девіс у відкритому листі до народу Білорусі, опублікованому на сайті посольства. – Сполучені Штати не могли мовчати після шахрайського проведення президентських виборів у серпні 2020 року, ані приховувати жорстоку реальність репресій режиму Лукашенка, коли ви мирно вийшли на вулиці Мінська, Гродно, Гомеля та інших міст, захищаючи свої основні свободи та гідність як громадян Білорусі. Тому не дивно, що Олександр Лукашенко відкликав свою згоду на прийняття американського посла.

Ми продовжуємо закликати режим беззастережно звільнити всіх політичних в'язнів, припинити репресії та жорстоке поводження з громадянами та організаціями, а також взаємодіяти з усіма елементами білоруського суспільства, включаючи тих, хто перебуває у вигнанні, у змістовному національному діалозі, що призведе до нових виборів під міжнародним спостереженням».

Маршрут «Нікосія – Київ», або «логістичний жах»

У лютому 2023 року Джулі Девіс завершила свою «віртуальну» роботу у Білорусі та отримала інше призначення – послом США у республіці Кіпр. На цій роботі вона залишатиметься й надалі, поєднуючи її з місією в Україні.

«За даними джерел у Вашингтоні, Девіс нікуди не їде. Вона продовжить свою роботу на Кіпрі, виконуючи й завдання в Україні. І хоча це може звучати як логістичний жах, чиновники Державного департаменту США вважають, що вона зможе впоратися з цим без надмірних зусиль», – пише англомовне кіпрське видання Knews.

Кіпріоти не мають жодного бажання надовго відпускати Девіс. Knews додає: «Девіс має прямий зв'язок з Пентагоном та вищими ешелонами Державного департаменту. Такий доступ може лише покращити зв'язки Кіпру зі США, особливо враховуючи, що острів прагне зміцнити свою роль ключового регіонального партнера.

Протягом останніх кількох років Девіс тісно співпрацювала з президентом Нікосом Христодулідесом та урядом Кіпру, допомагаючи поглибити співпрацю в галузі оборони, енергетики та регіональної стабільності. Вона також відіграла непомітну, але ключову роль у позиціонуванні Кіпру як надійної руки під час регіональних криз, від війни в Газі до зміни динаміки у Східному Середземномор'ї».

А ось іще трохи компліментів на адресу Девіс – від кіпрського ресурсу Сyprus-mail. Видання цитує речника місцевого уряду Константіноса Летімбіотіса, який зазначив, що «відносини між Кіпром та США знаходяться на найтіснішому, найвищому рівні з часів заснування Республіки Кіпр». Летімбіоітіс додав, що це результат зовнішньої політики уряду та його стосунків з Джулі Девіс.

Летімбіотіс також відповів на запитання журналістів, як поставився уряд Кіпру до того, що таку незамінну Девіс тепер доведеться ділити з Україною. Виявляється – поставився цілком позитивно, адже сподівається отримати профіт для себе. «У найближчий період тимчасове виконання нею своїх обов'язків в Україні також дозволить Республіці Кіпр поглибити наші відносини зі США, і посол матиме прямий канал зв'язку з адміністрацією США, яка довірила їй цю важливу посаду», – сказав Летимбіотіс, якого цитує Сyprus-mail.

За даними видання, новину про українську місію Девіс позитивно сприйняв і президент Кіпру. Нікос Христодулідес також побачив у делегуванні Джулі до Києва «чудову можливість для поглиблення стратегічних відносин Кіпру зі Сполученими Штатами».

Преса про Джулі Девіс

Більшість провідних американських видань обмежилися сухою констатацією факту того, що Джулі Девіс отримала призначення в Україну, та її коротким біографічним нарисом. Дещо більше уваги Девіс приділив портал Аinvest з штаб-квартирою у Нью-Йорку. Його оглядач Джуліан Вест зазначив: «Призначення Джулі Девіс головним дипломатом в Україні наряду з її поточною посадою посла на Кіпрі знаменує собою критичний зсув в американській зовнішній політиці щодо цього регіону. Великий досвід Девіс у євразійських справах та безпосередня взаємодія з політичним ландшафтом України ставить її на позицію ключового архітектора стратегічних пріоритетів США у Східній Європі. Це подвійне призначення відкриває нові шляхи для інвестицій у регіон, який має вирішальне значення для глобальної енергетики, оборони та геополітичної стабільності.

Кар'єра Девіс пов’язана з євразійською дипломатією. Раніше вона працювала в посольствах США в Україні, Росії та Грузії, де з перших рук отримувала знання про агресивну позицію Росії. Перебування на посаді спеціального посланника США з питань Білорусі ще більше зміцнило її досвід у вирішенні складних регіональних конфліктів. А робота на посаді заступника постійного представника при НАТО дає їй можливість вирішувати нагальні потреби України у військовій та економічній підтримці на тлі триваючого вторгнення Росії».

Призначення Джулі Вест помітили навіть у Саудівській Аравії. Місцеве видання Аrabnews написало, що «про призначення Девіс було оголошено через день після того, як Україна та Сполучені Штати підписали угоду про корисні копалини, яку Київ розглядає як новий спосіб забезпечити підтримку США навіть після того, як Трамп виступає проти військової допомоги та наполягає на мирному врегулюванні, яке багато українців вважають вигідним для Росії».

Хронологічно послідовність подій була й справді такою: спочатку – угода про надра, а вже невдовзі – призначення Джулі Девіс. «Посолка Девіс – це вибір президента та державного секретаря», – сказала речниця Держдепу Теммі Брюс, запевнивши, що Дональд Трамп відданий ідеї «міцному миру та процвітанню в Україні».

Дипломатка з великим стажем, людина, яка не визнає компромісів із тоталітарними урядами, емпатка та політикиня, яка співчуває жертвам політичного тероризму, знавчиня українських реалій і традицій – все це про Джулі Девіс, тимчасову повірену США в Україні.

І, на перший погляд, це той досі рідкісний випадок, коли вибір, зроблений президентом США, можна назвати і вчасним, і правильним.

Наталія Лебідь, «Главком»