Шпигунський скандал з Угорщиною: з ким воюватиме Орбан
ua.korrespondent.net
Mon, 12 May 2025 16:10:00 +0300
Шпигуни і дипломати Служба безпеки у пятницю, 9 травня, заявила про перше в історії України викриття агентурної мережі воєнної розвідки Угорщини, яка шпигувала у Закарпатській області.Фігурантами виявилися 40річний колишній військовий, завербований у 2021 році, та колишня військовослужбовиця України, яка звільнилася у 2025 році.
Їх куратором був кадровий співробітник воєнної розвідки Угорщини, СБУ вже ідентифікувала його.
За даними слідства, фігуранти збирали інформацію про військову захищеність Закарпатської області, вивчали ППО регіону, а також погляди місцевих жителів на потенційне захоплення області угорськими військами.
Одразу після заяви СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт буцімто не отримував від України офіційних повідомлень про викриття агентів.
Сійярто вважає, що в Україні часто використовується антиугорська пропаганда, яка в багатьох випадках не має під собою жодних підстав.
Також він заявив, що країна висилає двох українських дипломатів, яких звинувачують у шпигунстві на користь України.
МЗС України відповіло дзеркально та вислало двох угорських дипломатів.
Вже ввечері 9 травня в центрі Будапешта затримали колишнього українського дипломата.
Його дружина є співвласницею українського ресторану у столиці Угорщини.
На сторінці угорського уряду в Facebook написали, що національне управління імміграції видало українцю заборону на вїзд та проживання через нібито шпигунську діяльність.
Уряд також стверджує, що чоловіка депортували тієї ж ночі.
Його також звинуватили у тому, що він виконував свою роботу під дипломатичним прикриттям, але його офіційний статус зараз припинено.
Речник МЗС України Георгій Тихий назвав це затримання полюванням на відьом.
Він закликав угорську владу покласти край безглуздій антиукраїнській істерії.
Однак напруження та кризу в стосунках із Угорщиною вже не зупинити.
Будапешт переніс заплановану на 12 травня зустріч з українською делегацією.
Це мав бути початок регулярних переговорів між країнами щодо прав національних меншин.
А паралельно зі шпигунським скандалом розвивається інший, не менш гучний процес.
І повязаний він з війною.
Настала нульова фаза У березні 2025 року премєрміністр Віктор Орбан зазначав, що для Угорщини немає загрози війни й країна залишається на боці миру.
Немає загрози війни, Угорщина ні з ким не воюватиме, ми залишатимемося на боці миру, а якщо Європа почне війну, ми точно не почнемо війну, сказав Орбан в етері Kossuth Radio.
Однак схоже, що угорський премєр не був чесний у своїй заяві.
8 травня, за день до шпигунського скандалу, лідер угорської опозиційної партії Тиса, депутат Європейського парламенту Петер Мадяр опублікував аудіозапис, на якому, ймовірно, міністр оборони Угорщини Крістоф СалайБобровницький каже про підготовку країни до війни.
Як пише угорське видання Telex, запис датовано квітнем 2023 року.
На плівках СалайБобровницький говорить про рішення угорського уряду порвати з мирним менталітетом і перейти до нульової фази на шляху до війни.
Крім того, на записі йдеться про політику омолодження угорського війська бажання поставити більш лояльних режиму Орбана військових, які готові пожертвувати власним життям для батьківщини.
Нульова фаза шляху до війни, про яку згадує СалайБобровницький, насправді не є військовим терміном, офіційно його не існує, розповів виданню угорський військовий експерт, який попросив не називати його імені.
На його думку, це радше політичний поворот подій, який може свідчити про те, що в останні роки в Угорщині розпочався інтенсивний військовий розвиток.
Аналітичний портал Resurgamу своєму Telegramканалі поєднує ці події плівки Мадяра про війну та затримання групи розвідки яка збирала розвідувальну інформацію для спроби потенційної анексії Закарпаття.
Тож тепер як Україна, так і угорська опозиція, і посадовці в Брюсселі можуть побудувати ланцюжок мілітаризація, яку Угорщина хотіла приховати, та постійні заяви про Велику Угорщину були спрямовані проти України, що підтверджується тепер затриманням агентури військової розвідки з відповідним завданням, йдеться в матеріалі.
Як зазначив заступник виконавчого директора, директор програми регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в розмові з виданням Главред, Угорщина дійсно налаштована на суттєве посилення армії принаймні вдвічі порівняно з нинішніми масштабами.
Однак щодо військового втручання на територію України, то на нього Орбан навряд чи наважиться, каже аналітик.
Він не виключив, що 2022 року премєр Угорщини міг розглядати певні сценарії, наприклад операцію із захисту угорців в Україні.
Але, наголошує Герасимчук, українська армія з того часу довела свою здатність оборонятися та довела, що може вистояти.
Тож військові плани могли розглядатися Будапештом раніше, але наразі вони, ймовірно, втратили актуальність.
А за словами колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, Угорщина вже близько 20 років веде деструктивну діяльність проти України.
Раніше угорських шпигунів не затримували не через те, що їх не було, а через те, що не хотіли псувати стосунки з Угорщиною, додав експерт.
Крім того, шпигунська діяльність угорців була менш помітною, а Україна свідомо уникала загострення відносин через статус Угорщини як члена ЄС і НАТО.
Однак останні 3,5 роки Угорщина діє відкрито, і Ступак в розмові з виданням Фокус прогнозує подальше погіршення двосторонніх відносин.
Попався плати Як зазначив політолог Михайло Шелемба в розмові з виданням Суспільне, затримання підозрюваних у шпигунстві для резонансна подія, яка тим паче стосується сусідньої держави, що є членом ЄС і НАТО.
Стосунки між Україною та Угорщиною і так були напруженими.
А останні виступи Орбана були проти вступу нашої держави в НАТО та ЄС.
Як зазначає Шелемба, шпигунський скандал лиш поглибить конфронтацію і буде використаний обома державами, які будуть звинувачувати одна одну у недобросовісній політиці.
Однак рано чи пізно з Угорщиною доведеться шукати компроміс.
Якщо Україна хоче вступити у ЄС і НАТО, то рішення Угорщини буде визначальним.
Звісно, діалог між Україною і Угорщиною потрібно шукати, яким би складним він не був, каже політолог.
На даному етапі скандалу експерти висловлюють різні припущення.
Деякі не виключають, що шпигунські історії може використовувати РФ, для розпалення ворожнечі між Україною та Угорщиною.
А Ступак висловлює припущення, що Угорщина могла збирати розвідувальні дані для передачі росіянам.
Тому спочатку треба дочекатись офіційних результатів розслідування, щоб робити обґрунтовані висновки щодо шпигунського скандалу.
Але сама ситуація дає Україні декілька сильних карт, зазначає Resurgam.
Поперше, угорська опозиція отримує можливість звинувачувати уряд у брехні та в наслідуванні цінностей путіна, а не Європи.
Подруге, Україна має затриманих агентів військової розвідки, які відтепер є політичною складовою взаємодії між двома країнами.
Країни, агентуру яких викрили, у різний політикодипломатичний спосіб прагнуть якнайшвидше замяти справу, зауважує Resurgam.
Потретє, пишуть аналітики, Україна в рамках євроінтеграції може акцентувати увагу Брюсселю на тому, що за діями Будапешта проти України криється агресивна політика з наміром створити передумови для анексії частини країнисусіда.
Тож далі варто очікувати процес за принципом попавсяплати.
Угорщина якнайшвидше зацікавлена замяти скандал, а ми ж, навпаки, маємо його медійно афішувати, бо є цілий перелік моментів, якими Угорщина може розплатитись, щоб сторони забули про ситуацію,доходять до висновку аналітики Resurgam.
Валерія Шипуля
Останні новини
більше новин