Російська пропаганда зараз буквально повторює легендарну тезу з книжки Орвелла: «Війна – це мир». Їм зараз треба довести, що «заради миру», треба продовжувати війну, і не погоджуватися на її припинення, бо «припинення війни – це продовження війни».

Старі маніпулятори уже забрехалися до межі, адже будь-якій людині, наділеній розумовими здібностями, зрозуміло, що якщо ти хочеш припинити війну, і інша сторона війни пропонує тобі це зробити, то ти її припиняєш. Все просто і зрозуміло.

Але очевидно, чому росіянам це не потрібно, бо реальне припинення війни не дасть їм аргументів, аби диктувати свої імперські вимоги до України. Усі ці «денацифікації» та «демілітаризації», за якими ховаються бажання демонтажу української держави та геноциду української нації. Домагатися подібних протизаконних та антилюдських вимог можна лише в один спосіб – силовий. Здебільшого – відверто терористичний по відношенню до цивільних.

Аргументів, аби нав'язати це все, окрім терористичних, у них немає. Значить, потрібно зберегти «право на тероризм». Для цього треба розпочати беззмістовні переговори без початку і кінця, на яких висувати неприйнятні вимоги, і кричати, що інша сторона повинна їх прийняти «заради миру». Бачили, знаємо.

Ці всі обмани, маніпуляції, постійна брехня і відверте знущання над здоровим глуздом – це і є основа імперії. А не міфічні військові «перемоги», які, по факту, завжди були просто завалювання ворога більшим «людським ресурсом». А для цього цей самий «людський ресурс» треба десь взяти, промити йому мізки, задурити, витравити залишки критичного мислення. Цим, власне, вони завжди займалися і досі займаються.

Тому «війна – це мир». Досі.