Питання, чи поїде російський диктатор на зустріч з президентом України в Стамбул, Москва зробила політичною загадкою, яка розгадується дуже просто. Ні в який Стамбул він не поїде. Він влаштував цю битву за Стамбул виключно для того, щоб показати президенту Сполучених Штатів Дональду Трампу, що чинну українську владу не можна вважати легітимною.

І тут потрібно розглянути важливий аспект, який чомусь обходять увагою. Крім численних пасток, які Путін підготував Україні з цією зустріччю, наперед знаючи, що в будь-якому разі вона нічого не дасть, він намагається підштовхнути Зеленського до переговорів з міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавровим. І якби українська сторона на це раптом погодилася, то у такому форматі ця зустріч означала, що росіяни не тільки не визнають українського президента рівним своєму, а й що українці самі добровільно погодилися визнати його «нелегітимний» статус. Бо саме через цю «нелегітимність» Путін не бажає з ним зустрічатися.

Все це з московського боку виглядає наївно, проте тут для Путіна головне показати Дональду Трампу, що, мовляв, Зеленський не захотів приїхати у Стамбул. А от Путін дуже хотів, та невідкладні справи, котрі у нього були заплановані заздалегідь, не дали йому можливості це зробити.

Для Москви важливо, аби президент США Трамп повірив, що Путін дуже хотів приїхати, бо інакше чого б це він сам виходив з такою ініціативою. І тільки те, що він нині надзвичайно зайнятий, перешкодило йому прибути до Стамбулу особисто.

Та такою ініціативою Кремлю вдалося розігнати у світових медіа потужну інформаційну хвилю. Роблячи спробу цим обманним політичним фінтом уникнути наслідків невиконання ультиматуму Європейського Союзу про негайне припинення вогню.

Путін має намір замотати ситуацію, удаючи, що росіяни готові домовлятися, а от Київ вкотре виявився таким непоступливим, і це знову зірвало «мирні московські ініціативи». Цілком очевидно, що цим затягується час, у намаганні переконати Вашингтон – Україна не готова серйозно розглядати запропоновані їй переговори у Стамбулі. То про що тоді з нею взагалі можна говорити?

Тут головна політична інтрига у тому, чи вдасться цього разу Москві відвернути увагу Дональда Трампа, блокуючи проведення переговорного процесу. Кремль намагається показати цим, що нібито готовий на всі вимоги Америки, а ось українці, як завжди, показують своє небажання домовлятися.

Звісно, що маючи намір послати міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова до Стамбулу, Путін робить спробу ще більше підігріти бажання президента США Дональда Трампа добитися такого бажаного для нього «перемир'я». Адже Трамп дійсно може вивести Америку з переговорного процесу, і російський диктатор, у такому разі, дуже сподівається, що Америка припинить будь-яку допомогу Україні.

Росіяни вже неодноразово показували себе майстрами геополітичної демагогії, і цього разу вони ініціювали битву за Стамбул, вважаючи, що провокація з заміною Путіна на Лаврова принесе його злочинній камарильї вагомі дивіденди.

Різке статусне пониження кремлівські радники диктатора можуть взяти на озброєння і у наступних переговорах, якщо вони, звичайно, будуть заплановані найближчим часом.

Тому вже зараз потрібно враховувати той фактор, що і у наступні рази Путін може пробувати робити різкі заміни у складі сформованих вже делегацій. Потрібно заздалегідь виробити протиотруту від таких політичних дурок Москви. Адже вона ніколи ні з ким не готова чесно домовлятися.