Навіть якщо відкинути ностальгію, можна стверджувати, що львівські ЛАЗи свого часу були непересічними автобусами. Свою добірку найкращих з них пропонує РБК-Україна Авто.

Про п’ять знакових для всього світового автопрому ЛАЗів читайте в матеріалі РБК-Україна.

Перший львівський автобус з гордістю носив на своєму борту логотип – назву українського міста, де його було спроектовано і випущено. ЛАЗ-695 “Львів” став одним з перших автобусів у світі, спроектованих саме як автобус – а не як перебудована вантажівка. На той час просторова несуча система, інтегрована з каркасом об’ємного кузова була передовим рішенням. Цей автобус поклав початок усім львівським моделям, і він на сьогодні є одним з найбільш масових автобусів у світі – з тиражем понад 250 тисяч екземплярів.

Цей ЛАЗ поєднував технологічність і доступність, залишаючись комфортним для пасажирів та зручним для обслуговування. Автобус мав фірмову конструктивну особливість – ресорно-пружинну підвіску коліс, ця вітчизняна розробка забезпечувала високу плавність ходу незалежно від завантаження автобуса. Крім того, пасажирам не заважали звук і вібрації двигуна, адже потужний V8 (180 к.с.) разом з трансмісією був розташований ззаду.

Електричні тренди відвідують офіси автовиробників не тільки в наші дні. Ще наприкінці 1940-х у Львові випустили дослідно-промислові партії натуральних електромобілів. Розвізні фургончики вантажопідйомністю 0,5 і в 1,5 тон, будучи розроблені в інституті НАМІ, називалися НАМІ-750 та НАМІ-751 але випускалися на ЛАЗі. Ті електромобілі мали прогресивну для свого часу конструкцію: каркас і оббивку з особливого алюмінієвого сплаву, зарядний пристрій на борту, електродинамічні гальма. В дію їх приводили залізо-нікелеві акумулятори (80 – 84 В), довговічні і витривалі, близькі за основними характеристиками до теперішніх літій-іонних.

Без підзарядки електробуси у базовій комплектації могли проїхати 80 км (порожній) або 65 км (завантажений), за потреби кількість тягових батарей могла бути збільшена. Поповнення заряду від мережі 220 В через бортовий пристрій займала 4 годин для меншого з фургонів і 6 годин – для більшого. Партія з 20 електрофургонів ЛАЗа працювала вісім років на напружених маршрутах великих міст, але запускати масове виробництво таких електромобілів вирішили недоцільним – певно, з тих же причин, що і в наш час.

Справжнісінький концепт – як тоді казали, перспективний автобус "Україна-1" мав непересічну зовнішність, а головне – передову конструкцію. Підвіска на пневмоелементах, гідропідсилювач керма, V-подібний 180-сильний двигун, синхронізована 5-ступенева коробка передач з керуванням джойстиком – це було проривом для 1961 року. Пасажирський салон з розсувним дахом,  гардеробом, туалетом і особливою системою вентиляції без протягів на цьому фоні здавались дрібницями.

За кілька років на базі цього концепту створили наступну модель – ЛАЗ "Україна-67", який влаштував фурор на модному автобусному шоу у Європі. Тоді з XVIII Міжнародного автобусного тижня у Ніцці львів’яни привезли цілий набір  трофеїв та нагород. Між тим, як і має бути з концептами, автобуси "Україна" поділились частиною своїх новацій з серійними машинами ЛАЗу: наступні модифікації ЛАЗ-695 отримали V-подібну "вісімку" від концептуальних машин, їхню трансмісію, принципи та елементи оформлення інтер’єра.

Попри непросто економічну ситуацію 1990-х років на ЛАЗі не облишали дослідно-експериментальних робіт.  Одна з конструкцій, що була створена і випробувана тоді у Львові, була б високо оцінена і сьогодні. Це був справжній гібрид – автобус з двома силовими установками. На шасі стандартно міської моделі ЛАЗ-5252 змонтували електричну трансмісію та батарею тягових акумуляторів. Ведучі колеса приводились від електродвигуна, який живився від батареї. А її у випадку потреби підзаряджав генератор з приводом від дизеля ЯМЗ. Електропривід був доволі досконалим, наприклад, він міг в режимі рекуперації зберігати енергію руху, яка вивільнялась при гальмуванні автобуса. На самому лише електроприводі львівський гібрид міг проїхати 10 км – тоді вважалося достатнім, щоб автобус міг при непрацюючому дизелі подолати певні території типу центру старого міста, паркових зон тощо.

Щоб теперішні "знавці" не казали про ЛАЗи, всі моделі цієї марки тримались на конвеєрі по багато років, і були при тому в числі наймасовіших автобусів у світі. Так, не усі львівські моделі були передовими за конструкцією, але вони неодмінно відповідали вимогам свого часу – були надійними, довговічними, витривалими і комфортабельними. Які ще підстави потрібні, аби пишатись продукцією Львівського автобусного заводу?

При підготовці статті були використані матеріали заводу ЛАЗ та музею "Колеса Історії".

Нещодавно РБК-Україна розповідало, як неправильний бензин впливає на автомобіль та як виправити ситуацію.