У деяких видах риби, які були куплені в магазині-ресторані Egersund Seafood у Києві, перевищено рівень ртуті. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на засновника столичної девелоперської компанії Kan Development, ексзаступник голови КМДА Ігоря Ніконова, який оприлюднив результати досліджень.  

Результати аналізів риби показали наявність ртуті. Ігор Ніконов наголошує, що не досліджував велику хижу рибу, таку як тунець чи риба-меч, де високий вміст ртуті є загальновідомим. 

Досліджувані зразки риби, серед яких кликач дикий, голець, форель та лаврак дикий не відповідають вимогам наказу МОЗ №368 від 13.05.2013 року «Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах». 

«Переговорив зі спеціалістом і получив пораду, вживати або невеличку рибку, або ту, яка штучно виробляється (і то після проведення аналізу.) Ртуть – це дуже небезпечний елемент для людини. Бережіть себе», – зазначив Ігор Ніконов.

Також відомий девелопер підкреслює: якщо дослідження зафіксувало підвищений рівень ртуті у деяких видах риби, що куплені в елітному закладі, то ситуація у простих магазинах може бути ще гіршою. 

У коментарях до поста про рибу розгорілися суперечки. 

Проблему з наявністю ртуті у рибі прокоментував «Главкому» лікар відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги»: «За свою десятирічну практику я жодного разу не стикався зі зверненнями пацієнтів, у яких би рівень ртуті в крові був перевищений внаслідок вживання риби. Звісно, ртуть є токсичною речовиною, і ми рекомендуємо обмежувати споживання великої хижої риби, яка може накопичувати цей важкий метал», – зазначив лікар.

Наразі компанія Egersund Seafood не прокоментувала скандал із збільшеним рівнем ртуті у деяких видах риби. У коментарі «Главкому» представники компанії не роз'яснили ситуацію, а попросили звертатися до них письмово.

Зазначимо, є питання до методу дослідження, який використовувала лабораторія. Так, ГОСТ, який вказаний у дослідженні, був розроблений в СРСР і втратив свою чинність на території України в 2019 році.  ГОСТ 26927-86 – це міждержавний стандарт (раніше державний стандарт СРСР), який має назву «Сировина та харчові продукти. Методи визначення ртуті». Цей стандарт встановлює методи для визначення вмісту ртуті в різноманітній харчовій сировині та харчових продуктах. Також в Україні цей ГОСТ втратив чинність відповідно до наказу від 14.12.2015 № 187, а саме скасування вступило у дію 1.01.2019. 

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) встановлює певні рекомендації та допустимі рівні вмісту ртуті в харчових продуктах, включаючи рибу, які часто використовуються як орієнтир у країнах ЄС. Ці рекомендації зазвичай диференціюються залежно від виду риби (хижа/нехижа) та вразливих груп населення (вагітні жінки, діти).

В Україні діють власні нормативи щодо вмісту ртуті в рибі, встановлені Державними гігієнічними правилами і нормами «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах» (Наказ МОЗ № 368 від 13.05.2013).

Загалом, допустимі рівні ртуті в рибі в Україні є дещо вищими для деяких категорій риби, особливо для прісноводної хижої риби, порівняно з орієнтовними рівнями, які часто використовуються в Європі (наприклад, 0,5 мг/кг для більшості видів риби). Також як в Україні, так і в Європі існують рекомендації щодо обмеження споживання певних видів риби (особливо великої хижої риби, яка накопичує більше ртуті) для вразливих груп населення.

На даний момент Польща як член Європейського Союзу керується рекомендаціями та орієнтовними рівнями вмісту ртуті в рибі, встановленими Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA), а також власним національним законодавством, яке має відповідати стандартам ЄС.

Загалом у Європейському Союзі для більшості видів риб діють орієнтовні максимальні рівні вмісту ртуті в рибі –до 0,5 мг/кг, а для великих хижих риб (таких як акула, риба-меч, марлін, тунець): до 1,0 мг/кг.

В Україні такі показники дещо вищі, а саме для прісноводної хижої риби – 0,6 мг/кг, нехижої прісноводної риби – 0,3 мг/кг, морської риби – 0,4 мг/кг, тунцевої – 0,7 мг/кг.

Нагадаємо, в Україні зростає кількість випадків підозри на ботулізм, з початку року до лікарень із підозрою на ботулізм звернулися 26 осіб, з них 15 – у квітні.