Що означає фінт Путіна зі Стамбулом? Він не ризикує геть рвати діалог з Трампом, однак намагається відсунути його чимдалі від процесу, щоб затягнути початок реального діалогу до осені. Щоб покращити свої позиції на переговорах. І Путіну це дозволили, бо справжнього тиску на нього і не було.

Щодо наших кроків, то нам так чи інакше доведеться дочекатись хоч спроб контактів з російською делегацією 16 травня. Однак той же Трамп апріорі не вважає, що це дасть якийсь результат. Бо жорстка і однозначна позиція Трампа: домовитись навіть тільки про припинення вогню може тільки сам Трамп особисто з Путіним, жоден інший формат за чийого завгодно іншого посередництва не спрацює.

Тому я даю 10-20% на те, що українська і російська «групи низького рівня» зустрінуться, обговорять як максимум якісь поточні технічні питання (наприклад, черговий обмін полоненими, можливо, із залученням нового папи, якому щойно передали українські списки). А потім Путін дасть відмашку на припинення вогню – без зустрічі з Зеленським.

Суто щоб підкреслити, що Зеленський дарма приїжджав до Стамбулу і розраховував на особистий діалог з Путіним. Він Путіну для прийняття рішень не потрібен, Путін не вважає його реальним перемовником.

Однак, повторюю, це малоймовірний варіант, хоча й можливий. Але перебування на одній території Мединського з делегацією, Віткоффа і Келлога все ж робить можливим діалог на цьому рівні. І спробу підготувати домовленості про припинення вогню для «тріумфу Трампа-миротворця».

Бо, звісно ж, Трамп з Путіним не вестиме ніяких переговорів у класичному розумінні. Він хіба урочисто позначить фіксацію завчасно підготовлених умов і зобов’язань. І от якусь частину цього можуть почати готувати 16 травня на рівні помічників президентів.