У зв'язку з обстановкою, що різко загострилася, сьогодні розглянемо суміжний фланг Торецького та Покровського напрямків, де противнику вдалося досягти тактичного прориву в системі оборони Збройних Сил України.

По суті, мова йде про Костянтинівський (його ще називають Південно-Константинівським) напрямок, який я, свого часу, запропонував, за власною ініціативою, зізнаюсь – трохи самовпевнено, виділити в окремий, ще у березні цього року. Припускаючи тоді активізацію противника (мається на увазі проведення ним інтенсивних наступальних дій) у весняно-літній період саме на суміжному фланзі його угруповань військ (УВ) «Центр» і «Юг».

• 1 •

Склад сил і засобів противника, які задіяні на даному напрямку. На даний момент відомо, що після перегрупування військ (сил) 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника у смугу його 51-ї ЗВА, перша була задіяна на двох незалежних напрямках:

• 20-та мотострілецька дивізія (мсд), орієнтовно від Воздвиженки до Кераміка, головним чином, по напрямках Баранівка – Новооленівка, Воздвиженка – Малинівка, а також Калинове – Стара Миколаївка.
• 150-та мсд, була введена у районі Торецька, по напрямках Дружба – Деліївка і Неліповка – Щербинівка.

Крім військ 8-ї ЗВА, у тих же напрямках і прилеглих районах продовжували діяти з'єднання, частини і підрозділи зі складу 51-ї ЗВА, а також 68-го армійського корпусу (АК), як раніше розгорнуті, так і перегруповані сюди з півдня, практично одночасно з 8-ю ЗВА, наприклад, 5-а і 110-а окремі мотострілецькі бригади (омсбр) зі складу 51-ї ЗВА і 39-ї омсбр (68-го АК).

Також на цьому напрямку та прилеглих до нього ділянках противник зосередив до 6-и «мотострілецьких» та стрілецьких полків мобілізаційного резерву, як приданих з’єднанням 8-ї та 51-ї ЗВА, так і безпосередньо підпорядкованих командуванням обох армій.

За останні кілька тижнів, очевидно, командування обох армій противника, що діють на цьому напрямку – 8-ї та 51-ї ЗВА, провело певне перегрупування. Частина сил 150-ї мсд, ймовірно, була перегрупована на лівий фланг смуги наступу 8-ї ЗВА, оскільки там противнику вдалося прорватися на тактичну глибину силами 20-ї мсд, а основні сили 51-ї ЗВА, швидше за все, зосередилися саме на Торецькому напрямку. І тому, судячи з усього, 8-му ЗВА слід розглядати як таку, що діє своїми основними силами по загальній дирекції Воздвиженка – Новооленівка.

Основу ударної тактичної групи противника, якій вдалося прорвати оборону Збройних Сил України на тактичну глибину на північ від Воздвиженки, складають частини та підрозділи 20-ї мотострілецької дивізії 8-ї ЗВА, а саме:

• 33-й мотострілецький полк (мсп);
• 57-й мсп;
• 242-й мсп;
• 255-й мсп;
• 944-й самохідний артилерійський полк (сап);
• 428-й окремий танковий батальйон (отб);
• 487-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон (оптад);
• 3 придані «мотострілецькі» полки мобілізаційного резерву (1219-й, 1436-й та 1465-й мсп).

Дивізія діє без свого «штатного» танкового полку (10-й тп) який, очевидно, задіяний на іншому напрямку (ймовірно, в смузі 3-ї ЗВА УВ «Юг»), але він явно посилений окремими підрозділами 944-го сап.

• 2 •

Поточна ситуація. Протягом останніх двох тижнів, ввівши у бій основні сили 20-ї мсд і, очевидно, якусь частину сил 150-ї мсд, командуванню 8-ї ЗВА противника вдалося прорвати оборону Збройних Сил України на напрямках Воздвиженка – Малинівка та Баранівка – Новооленівка та вклинитися у систему оборони Збройних Сил України на глибину до 5-5,4 км та до 9,5-9,7 км по фронту.

Ворог послідовно окупував низку населених пунктів на цьому напрямку та вийшов на рубіж Новооленівка – Олександропіль, а також рубіж Малинівка – Нова Полтавка, фактично взявши під повний контроль ділянку дороги Покровськ – Бахмут на відтинку Малинівка – Новооленівка.

На даний момент командування 8-ї ЗВА противника явно намагається наростити свої зусилля на цьому напрямку. Її передові підрозділи активно ведуть атаки вздовж траси Покровськ-Бахмут у напрямку Новооленівка-Степанівка, а також Олександропіль-Яблунівка (фактично намагаються прорватися на ближні підступи до Костянтинівки, з південного заходу).

Крім того, частина сил 20-ї мсд (а цілком можливо і 51-ї ЗВА) інтенсивно атакують в напрямках Малинівка – Новоекономічне та Нова Полтавка – Полтавка, намагаючись розширити своє тактичне вклинення у напрямку Мирнограда.

Не можна сказати, що у противника, у районі його вклинення, все безхмарно, але його тактичний успіх є очевидним. Завдяки значній чисельності піхоти, а також можливості, завдяки цьому, постійно поповнювати передові частини та підрозділи, що зазнають значних втрат, особовим складом, противнику поки що вдається підтримувати дуже високий рівень інтенсивності своїх атакуючих/штурмових дій.

У зв'язку з цим варто відзначити той факт, що на лівому фланзі цього вклинення ЗСУ продовжують утримувати Єлизаветівку та прилеглі до цього населеного пункту ділянки місцевості, що не може не впливати на дії противника.

Якщо противнику у подальшому не вдасться надійно закріпитися у Малинівці та Новій Полтавці (а його передові підрозділи зараз ведуть заради цього вперті бої), то утримання Збройними Силами України Єлизаветівки явно збереже українським військам можливість проводити ефективні контратакуючі дії на фланзі противника, який прорвався на трасу Покровськ – Бахмут.

Наскільки я розумію, саме в атаках у районі Малинівки російське командування бачить спосіб «нейтралізувати» цю флангову загрозу для свого прориву, з боку Єлизаветівки. Я думаю, що розрахунок тут простий – якщо російським підрозділам вдасться просунутися за Малинівку, у бік Новоекономічне, то очевидно, що ЗСУ будуть змушені відступити з Єлизаветівки до Миролюбівки під загрозою свого оточення. І таким чином ця «загроза» для противника буде усунута.

Саме тому зараз у районі Малинівки та Нової Полтавки точаться вперті та запеклі бої. Це, по суті, питання тактичної стійкості всього російського прориву на дорогу Покровськ – Бахмут, у районі між Покровськом і Костянтинівкою.

• 3 •

Що стосується можливого подальшого розвитку ситуації на цьому напрямку, то, на мою думку, це безпосередньо залежить від відповідей на два основних питання:

• Чи зможе противник не лише закріпитися по рубежу Малинівка-Нова Полтавка, а й «поглибити» цей прорив?
• Що саме, за найближче (і, відповідно, наступне) завдання цього наступу, має на увазі сам противник?

Якщо відповідь на перше питання стає зрозумілою з попереднього пункту огляду, то другий вимагає певних додаткових пояснень. Виходячи з можливих (ймовірних) завдань, скоріше оперативно-тактичного характеру, а не просто тактичного, які вороже командування ставить перед військами своєї 8-ї ЗВА у реальності, і варто оцінити його подальші дії.

Якщо під ним мається на увазі стрімке просування з південного заходу і заходу на ближні підступи до Костянтинівки – це один «сценарій», але якщо мається на увазі прорив у бік Покровська з боку Новоекономічного та Мирнограда, то це зовсім інша історія. Поки що з цього приводу не можна сказати нічого однозначного, крім пари вже очевидних нюансів. Так як противник досить активно атакує «на вершині» свого вклинення в обидві сторони.

А самі ці нюанси полягають у наступному:

• Прагнення прорватися по дорозі у бік Новоекономічного та Мирнограда вимагатиме від командування УВ противника «Центр», очевидно, залучення до цих дій сил та засобів зі складу 51-ї ЗВА, що діють на ділянці Воздвиженка-Гродівка. А на додачу – «активізацію» своїх передових підрозділів у напрямку Миколаївка – Промінь.
• Спроба досягти обох цих цілей одночасно – прорватися, як на Костянтинівку, так і на Мирноград, в напрямках, які очевидно розходяться, у кінцевому підсумку, російське командування, ні до чого вдалого для нього, не приведе.

Тому, я думаю, найближчим тижнем дійсна «спрямованість» цього російського наступу стане цілком зрозумілою...

Хоча, на користь кожного з цих варіантів є як певна інформація, так і певні міркування. Наприклад, є інформація, що обидві дивізії 8-ї мотострілецької дивізії (20-та та 150-та мсд, або, принаймні, одна з них – 20-та мсд) можуть увійти до складу УВ «Центр» (що саме по собі свідчить «на користь» варіанту прориву до Мирнограда і далі до Покровська зі сходу).

Разом з тим, є цілком обґрунтовані міркування щодо підготовки російським командуванням «загального літнього наступу» у напрямку Слов'яно-Краматорської агломерації (а для противника це означає, що йому зараз необхідно прориватися саме у напрямку Костянтинівки).

Загалом робити висновки оперативно-тактичного характеру на основі цього прориву явно зарано. Поки що його розмах, грубо кажучи 5х9 км, не такий значний, щоб можна було прийти до якогось однозначного висновку, у цьому сенсі.