Археологи з Гайдельберзького університету здійснили виняткове відкриття в стародавньому місті Ніневія, що поблизу сучасного Мосула в Іраку. Під час розкопок у Північному палаці царя Ашурбаніпала дослідники виявили величезний кам’яний рельєф - скульптурне зображення на площині із зображенням самого володаря в оточенні двох головних ассирійських божеств та інших фігур, яке датується VII століттям до н.е.

На рельєфі центральне місце займає цар Ашурбаніпал - останній великий правитель Ассирійської імперії. По обидва боки від нього зображено головних богів пантеону: Ашура, верховного бога ассирійців, і Іштар, богиню-покровительку Ніневії. За ними йде фігура рибного духа, що благословляє царя на спасіння і життєву силу, а також фігура з піднятими руками, яка, за припущеннями дослідників, могла бути чоловіком-скорпіоном - захисником та магічним створінням із месопотамської міфології.

Рельєф має розміри 5,5 метра завдовжки та 3 метри заввишки, вага - близько 12 тонн. Його знайшли у тронному залі палацу - у ніші, розташованій навпроти головного входу. За словами професора Аарона Шмітта з Інституту доісторичної, протоісторичної та стародавньої близькосхідної археології, це відкриття є унікальним - досі не існувало ассирійських рельєфів, де зображено головних богів.

У ХІХ столітті британські археологи вже досліджували цей палац, але знайдений нині рельєф залишився недоторканим, оскільки, як припускають сучасні вчені, був занурений у заповнену ґрунтом яму, створену в епоху еллінізму - у III–II століттях до н.е.

У співпраці з Іракською радою у справах старожитностей планується реставрувати рельєф і повернути його на історичне місце у Північному палаці, з перспективою подальшої музейної експозиції для публіки.

Публікація наукового аналізу цього рельєфу очікується найближчими місяцями.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у турецькому "Місті гладіаторів" виявили 2000-річний саркофаг.

У Бразилії випадково знайшли 3000-річні наскельні малюнки

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp