У Міжнародний день музеїв громадський діяч і політик Микола Томенко нагадав, хто в Україні справді захищає історико-культурну спадщину, а хто використовує її для особистого збагачення. Команда «Рідної країни» оприлюднила добірку своїх реальних справ, спрямованих на підтримку музеїв, заповідників і культурної пам’яті.

Музейна культура — не для бізнесу

У своєму дописі Микола Томенко звернув увагу на тривожну тенденцію — зростання приватних колекцій, які поповнюються за рахунок тіньової археології та, можливо, навіть з державних і комунальних фондів.

«В нашій корупційній країні без “очищення музейних фондів” великі приватні колекції не з’являються», — наголосив Томенко.

Проте, він чітко розділив поняття: приватні музеї, відкриті для людей і створені з метою просвітництва, заслуговують на підтримку, тоді як збагачення за рахунок крадіжок культурної спадщини — ні.

Десять справ, які говорять самі за себе

Команда «Рідної країни» під проводом Томенка протягом десятиліть долучалась до створення, відновлення й наповнення десятків музеїв і заповідників. Ось лише кілька прикладів:

• створення історико-культурного комплексу «Запорозька Січ»;
• повернення експонатів родини Грушевських до музею;
• реставрація головної алеї у Качанівці;
• допомога музеям Симоненка, Шевченка, Сковороди, Довженка, Драй-Хмари тощо;
• встановлення інформаційних знаків у Переяславі, Трахтемирові та інших культурних осередках.

Принцип — працювати, а не піаритись

«Ми не збираємо нагороди чи славу. Ми просто допомагаємо музеям жити», — зазначив Томенко.

Серед прикладів — співпраця з «Музеєм становлення української нації» Валерія Галана, етно-садибою «Старий Мохнач» тощо.

Томенко наголосив, що підтримка українських музеїв — це справа не одного дня, а постійної, наполегливої роботи. І саме такі дії формують довіру, повагу та майбутнє.

Подяка справжнім захисникам

На завершення, політик подякував тим, хто справді працює для збереження історико-культурної спадщини України:

«Шануємо всіх, хто допомагає музеям і заповідникам, а не обкрадає їх задля власного бізнесу. Саме вони — справжні герої культурного фронту.»