Ще один важливий день в історії України

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня.

Саме тоді у мирні помешкання кримських татар увірвалися солдати та оперативники НКВС.

Оскільки у той період більшість чоловіків були на фронті — жінок, дітей та літніх людей насильно змусили покинути власні домівки, лишивши на збори лічені хвилини.

Жорстоко, без жодних пояснень кримських татар загнали у товарні вагони, щоб відвезти їх за тисячі кілометрів від Батьківщини. Цей жах 81 рік тому перетворився на реальність для представників корінного народу України. Ці події стали історією, яку ми не маємо права забути.

Що також важливо розуміти, ярмо “спецпереселенців” на території тогочасної Узбецької РСР та на Уралі передбачало постійний нагляд репресивних радянських структур і примусову фізичну працю.

Їх також морили голодом. Кримські татари страждали від численних хвороб, відсутності одягу та взуття.

За офіційними даними НКВС лише за перші півтора року депортації загинуло майже 30 000 кримських татар, однак насправді йдеться про набагато більшу кількість.

У той час СРСР боровся не лише з людьми, а й з бібліотеками, культурними цінностями — усім, що є доказом і носієм інформації та культури.

Стояло завдання знищити народ. Якому була уготована доля вижити, повернутися і знову зіткнутися із окупацією.

Українська висловлює співчуття та надає незмінну підтримку, закликаючи світ доєднатися до визнання злочину депортації геноцидом кримськотатарського народу.