Що думають про українську їжу в Італії: ресторатор розкрив правду без прикрас

Після 24 лютого українська кухня в Європі перестала бути просто цікавою новинкою. Вона стала культурним маркером, способом підтримки і навіть виявом солідарності.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна (проєкт Styler) розповів власник ресторану української кухні в Неаполі Микола Олексів.
"З початком повномасштабної війни в Україні інтерес до нашої кухні за кордоном різко зріс. Люди почали не просто сприймати українську їжу як екзотику чи новинку, а як важливий культурний знак, спосіб підтримати країну та її народ у складний час", - говорить ресторатор.
За його словами, змінилися і смаки гостей.
"Запити стали більш усвідомленими - гості хотіли не просто скуштувати борщ чи вареники, а розуміти, чому саме ці страви мають таке значення для нас", - каже ресторатор.
Він додає, що це надало кухні нового сенсу і водночас спонукало команду ресторану ще ретельніше дотримуватися традицій.
"Змінилися і смаки: стали більш популярними страви з глибоким домашнім корінням, які раніше могли вважатися "просто їжею". Відчуття єдності та підтримки посилило цінність наших страв і зробило кухню потужним культурним мостом", - додає він.
Команда українського ресторану в Неаполі (фото надане ресторатором)
Як змінився образ українця в ІталіїОлексів також зазначає, що змінився не лише інтерес до їжі, а й сам образ українців в очах італійського суспільства.
"Раніше нас сприймали переважно через призму міграції чи туризму, але з початком війни ми стали символом незламності, мужності та сили духу", - каже він.
Італійці почали більше цікавитися культурою України, підтримувати не лише словами, а й конкретними діями. Це, за словами ресторатора, принесло українцям "новий рівень поваги та співпереживання", а також відчуття єдності.
Італійці, які приходять на благодійні вечері в ресторан Миколи, ніколи не залишаються байдужими.
"До нас прийшов літній італієць. Він нічого не замовив - просто підійшов до скриньки для збору коштів, поклав туди 200 євро і сказав: "Це для дітей у Харкові". Він навіть не хотів, щоб ми записували його ім'я. У такі миті розумієш: людяність справді не має національності", - пригадує Микола.
Вас також може зацікавити:
- У чому унікальність українських вишитих сорочок, якщо вони є не лише в Україні
- Що обов'язково потрібно взяти у відпустку
- Що Єва Лонгорія ніколи не додає до своїх страв
Останні новини
