Поки з диска не загубиться тягарець, водій може і не здогадуватись про якесь там балансування. Але чи завжди треба чекати саме проблем з керуванням?

Про те, як часто треба балансувати колеса сімейного авто, читайте в матеріалі РБК-Україна.

У багатьох власників обидва сезонні комплекти шин мають власні диски, і для них відпадає потреба відвідувати шиномонтаж при перевзуванні машини. А як тоді бути з балансуванням? Чи потрібно перевіряти його від однієї зміни шин до наступної? Та й взагалі, як часто треба балансувати колеса сучасного авто?

Щоразу як колесо потрапляє до рук шиномонтажників (якою б ні була причина), вони неодмінно почнуть прилаштовуати його на балансувальний верстат. І за великим рахунком, будуть праві, адже розбортування і ремонт шини майже обов’язково приводять до порушення її балансування.

Автомобільне колесо складається з кількох частин – диска, шини, вентиля з золотником, іноді є і датчик. І параметри цих деталей, і їхнє взаємне розташування бувають дуже різними.

Відтак, одна сторона змонтованого колеса завжди буде трохи важчою, оскільки створення ідеально збалансованого колеса є дуже затратним процесом. До цього додається вагова нерівність через камеру (якщо вона є), вентиль та датчики тиску. Саме тому навіть нові колеса потребують статичного та динамічного балансування після складання. Це по перше. А по друге, під час експлуатації комплектного колеса на автомобілі його балансування змінюється. Основні причини цього:

• Прокручування шини на диску – мізерне, але воно трапляється в перші дні використання нової покришки, поки її гума частково не "прилипне" до металевого диска.
• Нерівномірне стирання протектора – особливо характерно для авто без електронних систем допомоги водію, де можливі різкі гальмування, пробуксовки при старті та неконтрольовані заноси.
• Пошкодження покришки та диска – удари об гострі краї ям можуть призвести до деформації каркасу шини, втрати частини протектора або навіть деформації диска, що порушує балансування колеса.

Хоч такі ситуації не трапляються щоденно, але після 10–15 тисяч кілометрів пробігу хоча б один із вищезгаданих факторів дасть про себе знати – особливо якщо машина здебільшого їздить не дуже якісними шляхами. Саме тому автовиробники рекомендують проводити балансування коліс при кожному регламентному ТО, саме після згаданих десяти-п’ятнадцяти тисяч кілометрів пробігу. Дотримання цього регламенту дуже важливе, незалежно від того, чи ви самостійно змінюєте зимові та літні колеса, чи звертаєтеся до фахівців шиномонтажу.

Певно, для багатьох українських власників буде зручним перевіряти балансування раз на рік, скажімо, при сезонній зміні гуми. Тоді можна буде відвозити на шиномонтаж зняті з машини колеса, щоб відправити їх на піврічний відпочинок вже у готовому стані до експлуатації стані.

Балансування коліс – важлива процедура, яку не варто ігнорувати.

Перша причина – значні розміри сучасних коліс. Діаметр у межах 60–80 см означає, що навіть невеликий дисбаланс створює ефект маховика, підсилюючи коливання. До того ж ширина покришки 20–25 см може спричинити динамічний дисбаланс, коли одна сторона колеса у зоні контакту стає важчою за іншу. Водій відчуває вібрації на кермі, на слизькій дорозі зростає ймовірність зносу передньої осі чи заносу задньої.

Друга причина – високі швидкості руху. Навіть у міських умовах автомобілі нерідко розганяються до 60–90 км/год, і це саме той діапазон, коли вібрації стають помітними. Внаслідок цього збільшується навантаження на шарніри ходової частини та підшипники, що пришвидшує їх знос.

Третя причина – високий рівень акустичного комфорту більшості сучасних машин. Але якщо колеса розбалансовані, то всі зусилля конструкторів (між іншим, оплачені власником авто при покупці) стають марними – зайві вібрації та шум значно погіршують відчуття керма. Тож балансування – це не просто рекомендація, а важлива умова для безпроблемної роботи автомобіля, комфортної та безпечної їзди.

Якщо у вас чомусь не вийшло перевірити стан коліс у професіоналів, спробуйте самі виявити хоча б грубе розбалансування. На рівному асфальті вимкніть передачу і рухаючи накатом (на нейтралі трансмісії), прислухайтесь, чи не видає машина нових звуків.

Про порушення балансування скаже синхронне до швидкості гудіння одного з коліс, причому іноді "підспівувати" йому будуть вібрації пластику в салоні і дрібне тремтіння керма. Провести такий тест слід на швидкості 50 – 60 км/год і потім ще раз, розігнавшись приблизно до 100 км/год. Повторювати подібні перевірки варто після кожного грубого удару колесом у глибоку вибоїну на дорозі, або, наприклад, контакту колеса з бордюром.

При підготовці статті були використані матеріали Rosava та Nokian Tyres.

Нещодавно РБК-Україна розповідало, як неправильний бензин впливає на автомобіль та як виправити ситуацію.