У Ватикані відбулася інтронізація Папи Римського

Під час цієї урочистої літургійної служби новий Папа Римський офіційно вступив на свій пост лідера світової католицької церкви. В рамках церемонії Лев XIV отримав два предмети: літургійне облачення, відоме як палій, смужку овчини, що символізує його роль пастуха, та спеціальну обручку, відому як перстень рибалки. На площі Святого Петра та навколишніх вулицях Риму для офіційного святкування зібралися десятки тисяч віруючих і прихильників католицької церкви, включаючи світових лідерів та європейських королівських осіб. Відвідав церемонію і український президент Володимир Зеленський.

У заключній промові після завершення інтронізаційної меси на площі Святого Петра у Ватикані Папа Римський Лев XIV згадав про російсько-українську війну та закликав до справедливого і довготривалого миру в Україні. 

Після святкової меси український лідер зустрівся з Папою Римським. Під час зустрічі він подякував Ватикану за готовність стати майданчиком для прямих переговорів між Україною та Росією. Це була перша особиста зустріч понтифіка з лідером іноземної держави після його офіційного обрання.

Володимир Зеленський зустрівся із Джей ді Венсом та Марко Рубіо

Український президент назвав хорошою зустріч з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо в Римі. Він повідомив, що під час зустрічі обговорювались перемовини в Стамбулі, куди росіяни направили делегацію низького рівня, що не мала повноважень ухвалювати рішення. Зеленський підтвердив готовність України до справжньої дипломатії та наголосив на важливості якнайшвидшого повного й безумовного припинення вогню. Також сторони торкнулися питання санкцій проти Росії, двосторонньої торгівлі, оборонної співпраці, ситуації на полі бою та майбутнього обміну полоненими.

В Україні вшановаали пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

У Сквері Миру відбулася церемонія вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Від імені Президента України Володимира Зеленського відбулося покладання кошика з квітами до Меморіалу. Перший заступник Голови Верховної Ради України  Олександр Корнієнко  у своєму виступі підкреслив суголосність трагедії 1944 року з нинішньою боротьбою кримськотатарського народу за свої права. У виступі прозвучав заклик до світової спільноти визнати депортацію актом геноциду та підтримати українські зусилля з деокупації півострова.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Крим, як і вся Україна, має бути вільним, а імперії завжди падають. Він нагадав, що  81 рік тому радянська влада почала депортацію кримськотатарського народу. У результаті цього щонайменше третина кримськотатарського народу була втрачена через хвороби, голод, виснаження і знущання. Зеленський підкреслив, що ця трагедія стала можливою через злочинну тоталітарну систему й безкарність вождів у Москві.

Данія оголосила про 26-й пакет військової допомоги Україні

Данія виділить для 26-го пакета військової допомоги Україні 4,2 мільярда данських крон (628,4 мільйона доларів США). Завдяки цьому українські військовослужбовці отримають додаткові артилерійські боєприпаси (у рамках так званої чеської ініціативи), обладнання для бойових літаків і зможуть розширити навчальну базу Повітряних сил ЗСУ.

Італія підготувала для України новий пакет військової допомоги

До 11-го оборонного пакету, яке Італія підготувала для України, увійдуть чотири сотні гусеничних бронетраснпортерів VCC-2 Camilino. Це італійська модернізація М113А1, яка отримала додатковий бронезахист по боках, відкриту башту тощо. Як вважають експерти, навряд чи усі 400 машин, які Італія нам передасть, будуть у боєздатному стані: ймовірно, якась частина піде на запчастини, ще якась потребуватиме капітального ремонту тощо.

Бельгія передасть Україні пакет військової допомоги на суму в один мільярд євро

Бельгія готується передати Україні пакет військової допомоги на один мільярд євро. Пакет включатиме різне озброєння та військову техніку. Зокрема передадуть 100 броньованих машин швидкої допомоги й транспортних автомобілів Unimog, а також зенітні комплекси. Поставлять також понад 16 тисяч одиниць зброї та гармат, а також 20 модернізованих зенітних комплексів типу Cerber і бойовий танк Leopard з модернізованою гарматною вежею для проведення випробувань.

В Україні зафіксували понад 167 тисяч російських воєнних злочинів за час повномасштабної війни

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстровано понад 167 тисяч воєнних злочинів. Понад 45 тисяч постраждалих серед цивільних. 625 вбитих дітей. Наймолодшому - два дні. Він загинув під час обстрілу пологового будинку в Запоріжжі. Крім того, Росія викрадає українських дітей, змінює їм імена, передає на “усиновлення”, а ще - готує до війни проти їхньої ж батьківщини. 

Росіяни в ніч на 18 травня масовано атакувала Київську область дронами

Внаслідок атаки зафіксовано руйнування та пожежі в кількох громадах області. В Обухівському районі зруйновано житловий будинок, загинула жінка 1997 року народження. Поранення отримали троє осіб: 1966, 1964 років народження та дитина 2019 року народження. Пошкоджено багатоповерхівку, горіли гаражі.

У Херсоні російський дрон скинув вибухівку на автомобіль

У Херсоні російські військові атакували цивільний автомобіль, скинувши вибухівку з дрона. У наслідок удару постраждали двоє чоловіків віком 64 та 51 рік. Обидва чоловіки зазнали серйозних травм - зокрема вибухових, черепно-мозкових і уламкових поранень, а також контузій.

У Румунії повідомили про втручання Росії у президентські вибори через Telegram

Міністерство закордонних справ Румунії заявило про російську кампанію з дезінформації під час другого туру президентських виборів. МЗС Румунії також опублікувало приклад фейку, що активно поширюється в соцмережах. У цьому повідомлені йшлося, що нібито французькі солдати передяглися у форму румунської жандармерії, щоб спровокувати громадянську війну в Румунії в разі перемоги певного кандидата.

Тим часом, за даними екзитполів, у другому турі президентських виборів у Румунії прозахідний мер Бухареста Нікушор Дан обійшов ультраправого кандидата Джорджа Сіміона.

У Польщі відбувся перший тур виборів президента

У Польщі завершився перший тур президентських виборів. За результатами екзитполів, у другий тур виходять два головні фаворити - мер Варшави Рафал Тшасковський від правлячої партії Громадянська платформа та правоконсервативний кандидат Кароль Навроцький від партії Право і справедливість. Позаяк жоден кандидат, не набрав необхідних для перемоги 50% голосів у першому турі, долю президентства вирішить другий тур, котрий відбудеться 1 червня.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp