Науковці заповідника «Хортиця» взялися за сокири і виготовляють судно з суцільного стовбура тополі. Робота потребує чималих фізичних зусиль, адже сучасну техніку не використовують. Таким чином науковці повертаються у минуле без “машини часу”.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Кіри Овес.

Співробітники заповідника «Хортиця» видовбують з тополі човен. У них в руках — козацькі сокири й кирки, яким 500 років.

«Китайську сокиру ми поламали в перший день, ця працює вже другий тиждень і працює дуже серйозно», — каже реставратор Андрій Денисенко.

Основна мета — відтворити процес виготовлення довбанки максимально близько до оригіналу.

«Мета — дослідити технологію, наскільки це важко. Цей проєкт — це більше, ніж технологія виготовлення човна, це середовище в якому жили наші пращури», — каже гідроархеолог Національного заповідника «Хортиця» Валерій Нефедов.

Валерій Нефедов — археолог заповідника Хортиця. Це йому належить ідея відтворення козацької довбанки. Хотів зробити її ще до повномасштабного вторгнення, але вдалося — лише зараз. Бо три попередні роки він захищав Україну на фронті. Коли ж виповнилося 60, демобілізувався і взявся за втілення мрії. Після боїв на фронті, називає цю роботу терапевтичною.

Такий козацький човен-довбанка називається моноксил, бо має повністю монолітний корпус. Його видовбували зі стовбура одного дерева. Стародавні слов’яни і кельти використовували моноксили переважно для риболовлі та переправлення вантажів.

Оригінальний такий човен знайшли минулоріч, після обміління Дніпра у результаті підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. Вік історичної знахідки може сягати більше тисячі років. Її законсервували і вже ніколи не спустять на воду. А от копію планують зробити цілком придатною до плавання.

Як і оригінальна довбанка, репліка буде сім метрів завдовжки. Її роблять зі стовбура сторічної тополі, яку минулоріч повалив буревій.

Після тестового занурення, човен удосконалять. Якщо усе вдасться, науковці заповідника «Хортиця» планують втілити ще одну свою мрію. Піти на цьому човні у козацький похід до Великого Лугу. Це велетенські річкові плавні діля Хортиці, що були серцем Козацької Січі. Сімдесят років Великий Луг був під водами Каховського водосховища. Після підриву дамби Каховської ГЕС, що осушив водосховище, історична місцевість вийшла на поверхню. Та все одно ще недоступна для істориків. Нині — це сіра зона, що під щільними обстрілами. По завершенню бойових дій, науковці планують таки туди дістатися на своєму човні