З 1 липня запроваджується новий стандарт напруги в розетках – 230 вольт замість звичних 220 вольт. Такий перехід мають забезпечити обленерго, мережі яких й без того перебувають у складному становищі, особливо в регіонах, де ведуться бойові дії.

На скільки електромережі готові до нового рівня напруги – в матеріалі РБК-Україна.

Сама зміна рівня напруги із 220 до 230 вольт не є технологічно складною для обладнання обленерго.

"Різниця в 10 вольт рідко є критичною для основного обладнання операторів систем розподілу. Трансформатори на підстанціях 10(6)/0,4 кВ мають можливість регулювання напруги (перемикання відгалужень), що дозволяє встановити вихідну напругу ближче до 230 вольт", - прокоментували РБК-Україна в компанії "Українські розподільні мережі", яка об’єднує державні обленерго в Хмельницькій, Миколаївській, Запорізькій, Тернопільській, Черкаській, Харківській та Сумській (25% пакету акцій) областях.

За інформацією компанії "ДТЕК Мережі" (Київ, Київська, Дніпропетровська, Донецька та Одеська області), обленерго вже давно застосовують сучасне обладнання, яке працює в межах 230 вольт (+/-10%).  

Проблемою є не саме підняття рівня вихідної напруги із розподільчого трансформатора на 10 вольт, а загальний стан електромереж обленерго, які є досить розгалуженими, зношеними та перевантаженими.

"Багато розподільних мереж 0,4 кВ в Україні є застарілими та мають надмірну протяжність. Якщо на підстанції встановлено 230 В, то у віддаленого споживача напруга може падати нижче допустимих значень і навпаки, у споживачів поблизу підстанції при низькому навантаженні, напруга може перевищувати заданий діапазон", - пояснили в "Українських розподільних мережах".

В компанії звернули увагу, що дотримання якості напруги в мережах обленерго залежить від рівнів напруги в магістральних мережах НЕК "Укренерго". В цих мережах також можуть виникати проблеми через пошкодження внаслідок ворожих обстрілів.  

Будь-який інфраструктурний об’єкт постійно потребує коштів для підтримки рівня його роботи та запровадження нових технологій. Так само із розподільчими електромережами, оператори яких кожен рік затверджують в НКРЕКП інвестиційну програму, виконують її та звітують про стан виконання.

"Інвестиції потрібні не стільки через саму зміну номіналу з 220 на 230 вольт, скільки для забезпечення відповідності мереж вимогам стандарту щодо якості напруги", - прокоментували РБК-Україна в "Українських розподільних мережах".

За словами енергетиків, коштів потребує заміна парку трансформаторів, обладнання мереж класом напруги 0,4 кВ та інших складових.  

Сучасні побутові прилади налаштовані на роботу в широкому діапазоні напруги - часто від 200 до 240 вольт або навіть 100-240 вольт, зазначають в "Українських розподільчих мережах", тому перехід на 230 вольт для них не є проблемою.

"Проблеми можуть виникати з дуже старим обладнанням, але обладнання, спроектовано для роботи на 220 вольт, має достатній запас міцності та діапазон регулювання для роботи при номінальній напрузі 230 вольт", - додали в компанії.

В "ДТЕК Мережі" звернули увагу населення, яке користується реле напруги, що набуло особливої популярності у період масових відключень. "Якщо ви користуєтесь реле напруги в оселі, то врахуйте при налаштуванні новий діапазон від 207 до 253 вольт", - прокоментувала РБК-Україна компанія.

На прифронтових територіях головною проблемою є обстріли, які порушують всю роботу операторів мереж, тому, як зазначили в "ДТЕК Мережі", в таких областях основна проблема полягає не в запровадженні нового стандарту, а в діях ворога.

В "Сумиобленерго" завчасно проаналізували стан своїх мереж та модернізували обладнання на критичних вузлах електропостачання. "Завдяки плановій підготовці, перехід на новий стандарт відбудеться без додаткового навантаження на споживачів і без погіршення якості послуг", - прокоментували РБК-Україна в компанії.

Проте, головним викликом на Сумщині залишаються обстріли ліній електропередачі та підстанцій. "Це призводить до різких перепадів напруги, що особливо критично для кінцевих споживачів, де стабільність і так вразлива", - сказали в "Сумиобленерго", додавши, що компанія змушена тимчасово заживлювати споживачів по резервним лініям, що також призводить до коливань напруги.

Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, але часто пошкодження мають місце у 20-ти кілометровій зоні від кордону. Роботи в цьому секторі пов’язані з особливою небезпекою для життя та потребують дозволу від військових.

Нагадаймо, в середині квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) прийняла постанову, якою передбачається зміна рівня стандартної номінальної напруги в розподільчій мережі для кінцевого споживача – із 220 до 230 вольт. Така напруга має з’явитися у розетках з 1 липня цього року у всіх регіонах України, в тому числі і в тих областях, де ведуться активні бойові дії.

Новий стандарт допускає відхилення напруги в діапазоні 207-253 вольт та запроваджується для виконання євроінтеграційного курсу України, адже у Європі вже давно напруга для кінцевого споживача становить 230 вольт.